КАМІЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
Камі́ла
запозичення з латинської мови;
лат. Camilla, жін. р. до Camillus, повʼязане з camilla «дівчина шляхетного походження, з доброчесної сімʼї», camillus «юнак із знатної родини, присутній при жертвопринесенні», що походять від етруського Camillus «Меркурій, вісник богів»;
р. Ками́лла (жін. р.), Ками́лл (чол. р.), бр. Камі́лія, Камі́ля, п. ч. слц. Kamil, Kamila;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Камі́лія | білоруська |
| Камі́ля | білоруська |
| Camilla | латинська |
| camilla «дівчина шляхетного походження, з доброчесної сімʼї» | латинська |
| camillus «юнак із знатної родини, присутній при жертвопринесенні» | латинська |
| Camillus | латинська |
| Kamil | польська |
| Ками́лла (жін. р.) | російська |
| Ками́лл (чол. р.) | російська |
| Kamil | словацька |
| Kamil | чеська |
| Camillus «Меркурій, вісник богів» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України