КАЛІСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Ка́ліст
через посередництво церковнословʼянської мови запозичено з грецької;
гр. Κάλλιστος (чол. р.), Καλλίστω (жін. р.) є формою найвищого ступеня від прикметника καλός «красивий, благородний»;
р. Ка́ллист, Калли́ста, бр. Ка́ліст, Калі́ста, п. Kalikst, Kalikstą, ч. Kallixt, слц. Kalixt, болг. Калист, схв. Кàлист, Кàлисто, Кàлиста, слн. Kalist, Kalista, стсл. Калистъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Калі́ста
Каллиста
«прелучшаа»
(1627)
Каллі(ст)
«предобрѣ(й)ши(й), найлѣпши(й)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ка́ліст | білоруська |
| Калі́ста | білоруська |
| Калист | болгарська |
| Κάλλιστος (чол. р.) | грецька |
| καλός «красивий, благородний» | грецька |
| Καλλίστω | грецька |
| Kalikst | польська |
| Kalikstą | польська |
| Ка́ллист | російська |
| Калли́ста | російська |
| Кàлист | сербохорватська |
| Кàлисто | сербохорватська |
| Кàлиста | сербохорватська |
| Kalixt | словацька |
| Kalist | словенська |
| Kalista | словенська |
| Калистъ | старослов’янська |
| Kallixt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України