КАЗИМИР — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. Kazimierz, Kazimir, Kaźmierz утворене з основ дієслова kazić «нищити, руйнувати, псувати», спорідненого з укр. [кази́ти], та іменника mir «згода, спокій», спорідненого з укр. мир, або давньої іменної основи měr- «великий, славний», очевидно, спорідненої з гр. -μωρος «тс.», ірл. mór, már «великий», двн. māri «відомий, славний»;

тлумачення первісної семантики імені як «той, хто порушує спокій» (Trávníček SJČ 644) не зовсім певне, а тлумачення «той, хто передвіщає мир» (Суперанская 78) неправильне;

р. болг. Казими́р, бр. Казімі́р, др. Казимиръ, ч. ст. Kazimír, слц. Kazimír, Kazimíra, схв. Кàзимӣр, Кàзимира, слн. Kazimir;