ЙОСИФ — ЕТИМОЛОГІЯ
Йо́сип
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ’Ιωσήφ, як і лат. Jōsēphus, походить від гебр. I̯ōsḗf, (букв.) «він (бог) збільшить, додасть», скороченої форми до I̯osifii̯ah «хай буде збільшено; дай, боже, збільшення»;
р. Ио́сиф, Йо́сип, О́сип, Ёcип, бр. Јо́сіф, Bо́ciп, Ocі́п, Eciп, Ëciп, Ёска, Язэ́п, др. Иосифъ, Есифъ, п. вл. Józef, ч. Josef, слц. Jozef, болг. Йо́сиф, м. Йосеф, Иосиф, схв. Јòсиф, Jòсип, слн. Josip, Jožef, стсл. Иосифъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ócuпa
Є́сип
Єсько́
Іо́сиф
Ісько́
Іѡсифъ
«помножене, або преложоный»
(1627)
Йо́сипа
Йо́сиф
Йосько́
Јсько́
О́сип
Юзь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Іо́сіф | білоруська |
| Bо́ciп | білоруська |
| Ócіп | білоруська |
| Éciп | білоруська |
| Ëciп | білоруська |
| Ёска | білоруська |
| Язэ́п | білоруська |
| Йо́сиф | болгарська |
| Józef | верхньолужицька |
| I̯ōsḗf | гебрайська |
| I̯osifii̯ah «хай буде збільшено; дай, боже, збільшення» | гебрайська |
| 'Ιωσήφ | грецька |
| Иосифъ | давньоруська |
| Есифъ | давньоруська |
| Jōsēphus | латинська |
| Йосеф | македонська |
| Иосиф | македонська |
| Józef | польська |
| Ио́сиф | російська |
| Йо́сип | російська |
| О́сип | російська |
| Ёcип | російська |
| Јòсиф | сербохорватська |
| Jòсип | сербохорватська |
| Jozef | словацька |
| Josip | словенська |
| Иосифъ | старослов’янська |
| Josef | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України