ЗОН — ЕТИМОЛОГІЯ

зо́на

запозичено через французьку мову (фр. zone) з латинської;
лат. zona походить від гр. ζώνη «пояс», що зводиться до іє. *i̯ṓsnā, відбитого також у псл. po-jasъ, укр. по́яс;
р. бр. болг. м. схв. зо́на, п. ч. zona, слц. zóna, слн. cona;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зона́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зо́на білоруська
зо́на болгарська
ζώνη «пояс» грецька
zona латинська
зо́на македонська
zona польська
po-jasъ праслов’янська
зо́на російська
зо́на сербохорватська
zóna словацька
cona словенська
по́яс українська
zona чеська
*i̯ṓsnā ?

зона́ «сажка» (с.-г.)

неясне;
можливо, походить від пізньолат. zizania «кукіль, бур’ян» чи безпосередньо від гр. ζιζάνιον (бот.) «дурійка, Lolium temulentum L.» (рослина, подібна до хлібних злаків), що зводиться до шумерськ. zizán «хлібний злак»;
р. [зона́], ч. zuna «бур’ян», слц. zona «конопляні очіски; полова», болг. [зона́] «насіння дикої гірчиці в житі», слн. zóna «пусте зерно, підсів»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́на́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зона́ «насіння дикої гірчиці в житі» болгарська
ζιζάνιον «дурійка, Lolium temulentum L.» (бот.)(рослина, подібна до хлібних злаків) грецька
zizania «кукіль, бур’ян» пізньолатинська
зона́ російська
zona «конопляні очіски; полова» словацька
zóna «пусте зерно, підсів» словенська
zuna «бур’ян» чеська
zizán «хлібний злак» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України