ЗАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
зал
запозичене з німецької або французької мови через російську і через польську (форма з м’яким -ля);
нвн. Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») споріднене з днн. sẹli «однокімнатний будинок», дангл. sele, дісл. salr «тс.», гот. saljan «знайти притулок, лишитися», лат. solum «земля, ґрунт; основа», стсл. сєло «населене місце; поле», укр. село́;
фр. salle «зал; кімната, приміщення» виводиться від германського sal;
р. бр. зал, за́ла, п. sala, ч. sál, слц. sála, вл. sal, болг. за́ла, м. схв. са́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́ла
за́льний
са́ля
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зал | білоруська |
за́ла | білоруська |
за́ла | болгарська |
sal | верхньолужицька |
sal | германські |
saljan «знайти притулок, лишитися» | готська |
sele | давньоанглійська |
sal | давньоверхньонімецька |
salr «тс.» | давньоісландська |
sẹli «однокімнатний будинок» | давньонижньонімецька |
solum «земля, ґрунт; основа» | латинська |
са́ла | македонська |
Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») | нововерхньонімецька |
sala | польська |
зал | російська |
за́ла | російська |
са́ла | сербохорватська |
sal | середньоверхньнімецька |
sála | словацька |
сєло «населене місце; поле» | старослов’янська |
село́ | українська |
salle «зал; кімната, приміщення» | французька |
sál | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України