ЗАГНІТКО — ЕТИМОЛОГІЯ
гну́ти
псл. gъnǫti ‹ *gъbnǫti;
споріднене напевне лише з лтс. gubt (gubstu, gubu) «схилятися», лит. dvìgubas «подвійний», [gubúotis] «згортатися, звиватися в клубок»;
можливо, виникло шляхом метатези з іє. *bhug «згинати» : двн. biogan «гнути», нім. biegen, дісл. bjiga «тс.», дінд. bhujáti «згинати», гр. πτύσσω «згортаю» (Pedersen MPKJ І 170 – 171; Meillet LF 5, 333);
менш переконливе зіставлення (Bern. І 366; Фасмер І 422 – 423; Skok І 576 – 577; Pokorny 450) з дангл. géap «кривий», двн. goufana «пригорща, жменя»;
р. гнуть, бр. гнуць, др. гънути, п. giąć, [gnąć], ч. hnouti «рухнути, поворушити», слц. hnúť «тс.», вл. hnuć «рухати», нл. gnuś «рухати; гнути; доторкатися», болг. гъ́на «гну», схв. гàнути «зрушити», слн. gániti «рухати», стсл, СЪГЪNѪТИ «зігнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́гин
виги́нистий
гинки́й
ги́нци
«зігнувшись»
гне́ний
«гнутий; негодящий»
гну́тий
гнуткий
«гнучкий»
гну́чий
«тс.»
гнучки́й
заги́н
загина́йко
«той, що любить лихословити»
загина́льний
загина́ти
«лихословити»
за́гинка
«складка, вигин»
заги́нчастий
«зігнутий»
за́гнітко
«зігнутий»
загно́
«той, що добре загинає (лихословить)»
згин
згина́ч
зги́нці
«зігнувшись»
навпри́гінці
«тс.»
наги́нки
«зігнувшись»
незги́нний
обгина́лки
«боки плоскодонного човна»
переги́н
переги́нщик
при́гинцем
«пригнувшись»
при́гинці
«тс.»
проги́н
прогина́ння
прогнуття́
розги́н
розгина́льний
розгина́ч
уги́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гнуць | білоруська |
| гъ́на «гну» | болгарська |
| hnuć «рухати» | верхньолужицька |
| πτύσσω «згортаю» | грецька |
| géap «кривий» | давньоанглійська |
| biogan «гнути» | давньоверхньонімецька |
| goufana «пригорща, жменя» | давньоверхньонімецька |
| bhujáti «згинати» | давньоіндійська |
| bjiga «тс.» | давньоісландська |
| гънути | давньоруська |
| *bhug «згинати» | індоєвропейська |
| gubt «схилятися» (gubstu, gubu) | латиська |
| dvìgubas «подвійний» | литовська |
| gnuś «рухати; гнути; доторкатися» | нижньолужицька |
| biegen | німецька |
| giąć | польська |
| gъnǫti | праслов’янська |
| гнуть | російська |
| гàнути «зрушити» | сербохорватська |
| hnúť «тс.» | словацька |
| gániti «рухати» | словенська |
| gnąć | українська |
| стсл «зігнути» | українська |
| hnouti «рухнути, поворушити» | чеська |
| gubúotis «згортатися, звиватися в клубок» | ? |
гніти́ти «підрумʼянювати в печі (хліб)»
псл. gnětiti;
походження не зовсім зʼясоване;
зіставляється з прус. knaistis «головешка» (Срезн. І 528; Bern. І 312), з двн. gnîtan «терти», дангл. gnîdan «тс.» (Fick KZ 41, 201; Фасмер І 421), з псл. gniti «гнити, тліти» (Holub – Kop. 246), з лат. in-cendo «запалюю» (Machek ESJČ 400);
форма [гніди́ти] зумовлена впливом прикметника гніди́й;
р. [гне́тья] «тріска для розпалювання печі», бр. [загнет] «загнітка, жарівник, вогнище при печі, куди вигрібають жар», [загне́так] «тс.», др. гнѣти «запалювати», гнѣсти «тс.», п. niecić «роздмухувати (вогонь)», ч. nítiti, ст. nietiti, слц. nietiť «тс.», схв. ст. унитити «запалювати вогонь», слн. nétiti «роздмухувати (вогонь)», стсл. ВЪЗNѢТИТИ «запалити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гніди́ти
«тс.»
гніт
«вогонь на припічку для підрумʼянювання хліба; румʼянець на хлібах, посаджених у піч Па, Me»
за́гні́т
за́гнітка
«тс.»
пригні́т
«загнічування (хліба)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| загнет «загнітка, жарівник, вогнище при печі, куди вигрібають жар» | білоруська |
| gnîdan «тс.» | давньоанглійська |
| gnîtan «терти» | давньоверхньонімецька |
| гнѣти «запалювати» | давньоруська |
| in-cendo «запалюю» | латинська |
| niecić «роздмухувати (вогонь)» | польська |
| gnětiti | праслов’янська |
| gniti «гнити, тліти» | праслов’янська |
| knaistis «головешка» | прусська |
| гне́тья «тріска для розпалювання печі» | російська |
| унитити «запалювати вогонь» | сербохорватська |
| nietiť «тс.» | словацька |
| nétiti «роздмухувати (вогонь)» | словенська |
| ВЪЗNѢТИТИ «запалити» | старослов’янська |
| загне́так «тс.» | українська |
| гнѣсти «тс.» | українська |
| nítiti | чеська |
| гніди́ти | ? |
| nietiti | ? |
| унитити «запалювати вогонь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України