ЖУЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з російської мови;

р. жу́лик у блатному жаргоні має значення «учень злодія; гострий ножик»;

друге значення, мабуть, первісне;

пов’язується з болг. жу́ля «здираю шкіру, дряпаю», схв. жу́лити «здирати шкіру, лущити», слн. žúliti «посилено терти, жувати», а також схв. гу́лити «дерти», яке Младенов (РФВ 68, 383) пов’язує з укр. гу́лий, вірм. gul «тупий, обрізаний»;

існує також думка (Шанский ЭСРЯ І 5, 298), що р. жу́лик є похідним від [жуль] «злодій, шахрай», яке пов’язується з [жи́лить] «привласнювати чуже», [жи́ла] «скнара; охочий привласнювати чуже»;

бр. жу́лік, ч. žulík;

псл. žuliti (‹*geul-) «обдирати», guliti (‹*goul-) «тс.», очевидно, пов’язані з укр. гу́лий «безрогий», алб. gul «з обрізаними рогами», вірм. gul «тупий, обрізаний»;

р. [жу́лькать] «бити, важко ударяти», болг. жу́ля «здираю шкіру, дряпаю», схв. жу́лити «здирати шкіру, лущити», гу́лити «тс.; грабувати, обдирати», слн. žúliti «посилено терти; жувати», gúliti «здирати шкіру, обдирати»;