ЖУЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

жу́лик

запозичення з російської мови;
р. жу́лик у блатному жаргоні має значення «учень злодія; гострий ножик»;
друге значення, мабуть, первісне;
пов’язується з болг. жу́ля «здираю шкіру, дряпаю», схв. жу́лити «здирати шкіру, лущити», слн. žúliti «посилено терти, жувати», а також схв. гу́лити «дерти», яке Младенов (РФВ 68, 383) пов’язує з укр. гу́лий, вірм. gul «тупий, обрізаний»;
існує також думка (Шанский ЭСРЯ І 5, 298), що р. жу́лик є похідним від [жуль] «злодій, шахрай», яке пов’язується з [жи́лить] «привласнювати чуже», [жи́ла] «скнара; охочий привласнювати чуже»;
бр. жу́лік, ч. žulík;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жульма́н
обжу́лювати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жу́лік білоруська
жу́ля «здираю шкіру, дряпаю» болгарська
gul «тупий, обрізаний» вірменська
жу́лик «учень злодія; гострий ножик» російська
жу́лик «злодій, шахрай» російська
жуль «злодій, шахрай» російська
жи́лить «привласнювати чуже» російська
жи́ла «скнара; охочий привласнювати чуже» російська
жу́лити «здирати шкіру, лущити» сербохорватська
гу́лити «дерти» сербохорватська
žúliti «посилено терти, жувати» словенська
гу́лий українська
žulík чеська

обжули́ти «подряпати, обдерти; наголо обстригти; обікрасти, обібрати»

псл. žuliti (‹*geul-) «обдирати», guliti (‹*goul-) «тс.», очевидно, пов’язані з укр. гу́лий «безрогий», алб. gul «з обрізаними рогами», вірм. gul «тупий, обрізаний»;
р. [жу́лькать] «бити, важко ударяти», болг. жу́ля «здираю шкіру, дряпаю», схв. жу́лити «здирати шкіру, лущити», гу́лити «тс.; грабувати, обдирати», слн. žúliti «посилено терти; жувати», gúliti «здирати шкіру, обдирати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gul «з обрізаними рогами» албанська
жу́ля «здираю шкіру, дряпаю» болгарська
gul «тупий, обрізаний» вірменська
žuliti «обдирати» (‹*geul-) праслов’янська
жу́лькать «бити, важко ударяти» російська
жу́лити «здирати шкіру, лущити» сербохорватська
žúliti «посилено терти; жувати»«здирати шкіру, обдирати» словенська
gúliti «посилено терти; жувати»«здирати шкіру, обдирати» словенська
гу́лий «безрогий» українська
гу́лити «тс.; грабувати, обдирати» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України