ДОРОТЕЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
До́ра
виникло як зменшувальне до Да́рія, Дороте́я, Федо́ра і под;
пов’язання з гр. δώρον «дар, дарунок» (Сл. вл. імен 238) викликає сумнів;
р. бр. болг. м. схв. До́ра, ч. слц. слн. Dora;
Фонетичні та словотвірні варіанти
До́рця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| До́ра | білоруська |
| До́ра | болгарська |
| δώρον «дар, дарунок» | грецька |
| До́ра | македонська |
| До́ра | російська |
| До́ра | сербохорватська |
| Dora | словацька |
| Dora | словенська |
| Dora | чеська |
| Да́рія | ? |
| Дороте́я | ? |
| Федо́ра | ? |
Дорофі́й
через церковнослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;
гр. Δωρόϑεος утворене з основ іменників δωρον «дар», що відповідає псл. darъ, укр. дар, і ϑεός «бог», спорідненого з псл. dьnь, укр. день;
загальне первісне значення імені – «дарований богом» (пор. відповідне укр. Богда́н);
р. Дорофе́й, бр. Дарафе́й, др. Дороѳей, п. ч. Dorota, слц. Доrotej, болг. Дороте́й, схв. Dorotej, Doroteuš, слн. Doroteja, стсл. Дородѣи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
До́ра
Доро́та
Дороте́й
Дороте́я
Дорофѣи
(1473)
Дорохте́й
До́рош
дорошенкі́вщина
(іст.)
Дороше́нко
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Дарафе́й | білоруська |
| Дороте́й | болгарська |
| Δωρόϑεος утворене з основ іменників δωρον «дар» | грецька |
| Дороѳей | давньоруська |
| Dorota | польська |
| darъ | праслов’янська |
| dьnь | праслов’янська |
| Дорофе́й | російська |
| Dorotej | сербохорватська |
| Доrotej | словацька |
| Doroteja | словенська |
| Дородѣи | старослов’янська |
| дар | українська |
| день | українська |
| Dorota | чеська |
| ϑεός «бог» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України