ДОНАТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Дона́т
через церковнослов’янське і грецьке посередництво (гр. Δονατος) запозичено з латинської мови;
лат. Donatus утворене на основі дієприкметника donātus «подарований», пов’язаного з donāre «дарувати», що походить від donum «подарунок», спорідненого з дінд. danam «дарунок, пожертвування», кімр. dawn «дар», стсл. дань (іє. *dōnom, похідне від *dō- «дати»);
р. Дона́т, бр. Дана́т, ч. ст. Donat, слц. Donát, вл. Natuš, стсл. Донатъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Донатъ
«дарований»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Дана́т | білоруська |
| Natuš | верхньолужицька |
| danam «дарунок, пожертвування» | давньоіндійська |
| dawn «дар» | кімрська |
| Donatus утворене на основі дієприкметника donātus «подарований» | латинська |
| Дона́т | російська |
| Donát | словацька |
| дань (іє. *dōnom, похідне від *dō- «дати») | старослов’янська |
| Донатъ | старослов’янська |
| Donat | чеська |
| donāre «дарувати» | ? |
| donum «подарунок» | ? |
| Donat | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України