ДОЛОНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
доло́ня
псл. *dolnь «долоня»;
споріднене з лит. délna, délnas, лтс. dęlna «тс.»;
дальші зв’язки непевні;
зіставлялося з псл. dolъ «діл, заглиблення», пор. п. заст. dolina ręki «долоня» (Sławski І 147–148; Mühl.–Endz. І 454), з лит. dìlti (dilti) «стиратися, сточуватися», лат. dolare «обробляти» та ін. (іє. *del«відтинати, обробляти» (Walde–Hofm. І 364–366; Pokorny 195), з іє. *der«дерти» (Brückner 89), з гр. ϑέναρ «долоня, заглиблення», двн. tenar «долоня» (Machek ESJČ 120; Otrębski І dg. Forsch. 75);
укр. [ладо́ня], р. ладо́нь виникли внаслідок метатези;
р. ладо́нь, [до́ло́нь], бр. дало́нь, др. долонь, п. dłoń, ч. слц. dlaň, вл. нл. dłóń, полаб. dlan, болг. м. длан, схв. длȁн, слн. dlán, стсл. длань;
Фонетичні та словотвірні варіанти
долони́стий
доло́нний
доло́нчатий
доло́нь
долонюва́тий
доло́шка
ладо́ня
на́долонка
«нашивка на долоні рукавиці»
надоло́нчити
«нашити надолонки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дало́нь | білоруська |
длан | болгарська |
dłóń | верхньолужицька |
ϑέναρ «долоня, заглиблення» | грецька |
tenar «долоня» | давньоверхньонімецька |
долонь | давньоруська |
dolare «обробляти» | латинська |
dęlna «тс.» | латиська |
délna | литовська |
dìlti «стиратися, сточуватися» (di$lti) | литовська |
длан | македонська |
dłóń | нижньолужицька |
dlan | полабська |
dolina ręki «долоня» | польська |
dłoń | польська |
*dolnь «долоня» | праслов’янська |
dolъ «діл, заглиблення» | праслов’янська |
ладо́нь | російська |
ладо́нь | російська |
длȁн | сербохорватська |
dlaň | словацька |
dlán | словенська |
длань | старослов’янська |
ладо́ня | українська |
до́ло́нь | українська |
dlaň | чеська |
délnas | ? |
dolina ręki «долоня» | ? |
dolina ręki «долоня» | ? |
*del «відтинати, обробляти» | ? |
*del «відтинати, обробляти» | ? |
*der «дерти» | ? |
доло́ня «тік, вирівняне і сильно втоптане місце, де молотять»
припускається й можливість протилежного напряму розвитку значень: «плоске, низьке місце» (›«тік») ›«долоня (частина руки)» (ЭССЯ 5, 64);
якщо припустити, що доло́ня1 пов’язане з діл, псл. dolъ (пор. Sławski I 147–148), то в доло́ня2 могло зберегтися давніше значення («рівне місце»);
пов’язане з доло́ня1 і виникло, мабуть, внаслідок перенесення назви;
р. [доло́нь] «тік; рівне і тверде місце», [доло́нщики] «молотильники»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
dolъ (пор. Sławski I 147--148) | праслов’янська |
доло́нь «тік; рівне і тверде місце» | російська |
доло́нщики «молотильники» | українська |
значень: «плоске, низьке місце» (›«тік») | ? |
доло́ня | ? |
діл | ? |
доло́ня («рівне місце») | ? |
доло́ня | ? |
де́льва «бочка, діжка»
псл. dьly/dely (род. в. dьlъve delъve) «бочка, діжка» споріднене з лат. dōlium «тс.», ірл. delb ‹*deluā- «форма», дкімр. delu «фігура», кімр. delw «тс.»;
іє. *del- «обробляти»;
з цим же коренем пов’язують укр. до́ля, доло́ня;
Боев (БЕ 1965/1, 14) вбачає в болг. де́лва запозичення в праболгарську мову з аланської;
виводиться також (Кримський Розвідки 57, 209–210) від ар. dalw «цеберка» (пор. Скорчев БЕ 1956/2, 163);
р. церк. де́лва, делвь, др. делва, дельвь, девлъ, дьлы, дьли, дълы (род. в. дьлве) «тс.», болг. де́лва «великий глиняний посуд з двома ручками», стсл. дьлы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
делва
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
dalw «цеберка» (пор. Скорчев БЕ 1956/2, 163) | арабська |
де́лва | болгарська |
де́лва «великий глиняний посуд з двома ручками» | болгарська |
delu «фігура» | давньокімрська |
делва | давньоруська |
*del- «обробляти» | індоєвропейська |
delb ‹*deluā- «форма» | ірландська |
delw «тс.» | кімрська |
dōlium «тс.» | латинська |
де́лва | російська |
до́ля | українська |
делвь | українська |
дельвь | українська |
девлъ | українська |
дьлы | українська |
дьли | українська |
дълы «тс.» (род. в. дьлве) | українська |
dьly/dely «бочка, діжка» (род. в. dьlъve delъve) | ? |
доло́ня | ? |
де́лва | ? |
дьлы | ? |
ла́дка «долоні» (частіше мн.)(дит.)
зменшенопестлива форма від [ла́до́ня, яке виникло внаслідок метатези у слові доло́ня (можливо, під впливом [ла́дкати] «співати весільні пісні (плескаючи в долоні)» і под.);
р. ла́душки «ладки (дитяча гра)», бр. ла́дкі «тс. »;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ла́да
«долоня»
ла́ді
«тс.»
ла́до́ня
«тс.»
ладу́ся
(зменш.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ла́дкі «тс. » | білоруська |
ла́до́ня (можливо, під впливом [ла́дкати] «співати весільні пісні (плескаючи в долоні)» і под.) | українська |
доло́ня (можливо, під впливом [ла́дкати] «співати весільні пісні (плескаючи в долоні)» і под.) | українська |
ла́дкати | українська |
ла́душки «ладки (дитяча гра)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України