ДЕНИС — ЕТИМОЛОГІЯ

Дени́с

запозичено через церковнослов’янську мову в давньоруську з грецької;
гр. Διονύσιος походить від імені бога Διόνυσος «Діоніс», за припущенням, фракійсько-іллірійського;
р. Дени́с, заст. Диони́сий, бр. Дзяні́с, др. болг. Диони́сий, п. Dionizy, ч. Dionis, Dionýsius, слц. Dionýz, схв. Dionysius, слн. Dionizij, стсл. Дионисии, Дионисъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Дениско (1430)
Дени́ско
Діонvсій (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Дзяні́с білоруська
Диони́сий болгарська
Διονύσιος походить від імені бога Διόνυσος «Діоніс» грецька
Диони́сий давньоруська
Dionizy польська
Дени́с російська
Dionysius сербохорватська
Dionýz словацька
Dionizij словенська
Дионисии старослов’янська
Dionis чеська
Диони́сий ?

денисе́на (сорт черешні)

походить від нім. Dönissens Knorpelkirsche «черешня Денісена», утвореного за прізвищем особи, що вивела цей сорт у Німеччині (Dönissen);
на українському й російському ґрунті відбулося зближення з ім’ям Дени́с;
р. дениссе́на «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дени́сена «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Dönissens Knorpelkirsche «черешня Денісена» німецька
дениссе́на «тс.» російська
Дени́с ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України