ДЕМЕНТІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
Деме́нтій
через посередництво церковнослов’янської і середньогрецької мов (сгр. Δομέτιος) запозичено в давньоруську мову з латинської;
лат. Dometius, Domitius пов’язане з domitio «повернення додому, на батьківщину», що виникло через проміжну форму domuitio «тс.» із словосполучення domum itio «тс.», в якому domům «додому» є зн. в. слова domus «дім», спорідненого з псл. domь, укр. дім, a itio «ходіння, рух» пов’язане з itāre «ходити», īre «іти», спорідненим з псл. iti, укр. іти́;
виводиться також (Петровский 94; Сл. вл. імен 207) від лат. domāre (дієприкм. domitum) «приборкувати»;
р. Деме́нтий, бр. Дзяме́нцій, др. Доментий, схв. Доментùјāн, стсл. дометии, доменьтии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Де́мко
Дометій
«свыше дарованый»
(1627)
Доме́тій
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Дзяме́нцій | білоруська |
Доментий | давньоруська |
Dometius | латинська |
domāre «приборкувати» (дієприкм. domitum) | латинська |
domь | праслов’янська |
iti | праслов’янська |
Доментùјāн | сербохорватська |
дометии | старослов’янська |
дім | українська |
іти́ | українська |
доменьтии | українська |
domitio «повернення додому, на батьківщину» | ? |
domuitio «тс.» | ? |
itio «тс.» | ? |
domům «додому» | ? |
слова domus «дім» | ? |
слова domus «дім» | ? |
itio «ходіння, рух» | ? |
itāre «ходити» | ? |
īre «іти» | ? |
Деме́нтий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України