ДАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
дар
псл. darъ, пов’язане з dati, як žirъ з žiti, ріrъ з piti;
споріднене з гр. δѽρον «подарунок», вірм. tur «тс.»;
р. бр. болг. м. дар, др. даръ, п. ч. слц. вл. нл. dar, схв. дȃр, слн. dár, стсл. даръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́здар
безда́ра
вдарми́цю
«надармо»
відда́рок
«взаємний подарунок»
дара́
«причастя»
да́ра
«дарунок»
дара́мно
«даремно»
дарани́ця
«подарунок»
да́рбенний
«дарчий»
даре́вний
«даремний»
даре́мне
«даремно»
даре́мний
даре́мщина
«подароване»
дари́зна
«речі особистого користування, що даються в придане молодій»
дари́знина
«тс.»
дари́ти
дари́ця
«дарунок»
дарівни́к
«той, хто дарує»
дарівщина
«подароване»
дарі́жний
«дарований»
да́рма́
«даремно; не варто, хай»
дарми́й
«даровий»
дарми́ця
«незначна річ, добро, що легко прийшло»
да́рмо
дармува́ти
«гаяти час; перебувати без ужитку»
дарни́к
«артос (освячений хліб)»
да́рниця
«дарча грамота»
(заст.)
даровани́на
«дар»
даровизна
«подаровані речі»
даровий
даровина́
«жертва»
дарови́тий
дарови́ця
«те, що дісталося даром»
дарови́ще
«вид дитячої гри»
даровни́й
«даровий»
даро́к
«дар»
да́ром
дарома́
«тс.»
даро́мщина
«дарова праця»
да́рство
«дар»
дарува́ти
дару́нок
да́рчий
зада́р
задаре́мно
зада́рма
зада́ром
надаре́мне
«надаремно»
надаре́мний
нада́рмо
незда́ра
незда́рисько
обдаро́вувати
одда́ра
«віддяка»
одда́рок
«тс.»
подару́нок
прида́рка
«тс.»
при́дарний
«випадковий»
при́дарність
«випадковість»
прида́рок
«випадок»
роздарко́вуватися
«роздавати»
ударми́цю
узада́р
«тс.»
узда́р
«даром»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дар | білоруська |
| дар | болгарська |
| dar | верхньолужицька |
| tur «тс.» | вірменська |
| δѽρον «подарунок» | грецька |
| даръ | давньоруська |
| дар | македонська |
| dar | нижньолужицька |
| dar | польська |
| darъ | праслов’янська |
| дар | російська |
| дȃр | сербохорватська |
| dar | словацька |
| dár | словенська |
| даръ | старослов’янська |
| dar | чеська |
до́ра́ «паска; проскура; їжа, яку святять на Великдень МСБГ» (кул.)
через посередництво церковнослов’янської мови запозичено в давньоруську з грецької;
гр. δωρα є формою множини від іменника δώρον «дар», що відповідає псл. darъ, укр. дар;
р. дopa, др. дopa, цсл. дора «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дopa
«проскура»
(XVIII ст.)
дара
«тс.»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| δωρα є формою множини від іменника δώρον «дар» | грецька |
| дopa | давньоруська |
| darъ | праслов’янська |
| дар | українська |
| дopa | ? |
| дора «тс.» | ? |
та́ра
запозичено з італійської мови через німецьку (нім. Tára «тара; упаковка; вага пакувального матеріалу»);
іт. tara «тара; знижка, відрахування» походить від ар. ṭarḥ «знижка, відрахування», пов’язаного з дієсловом ṭáraḥa «він відсунув, відклав»;
зважаючи на початковий наголос, слід визнати помилковим припуення (Mikl. TE1 ІІ 170) про запозичення з турецької мови;
р. бр. та́ра, п. слц. tara, ч. слн. tára, болг. та́ра, да́ра, м. дара, схв. та̏ра, да̏ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тарува́льний
тарува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ṭarḥ «знижка, відрахування» | арабська |
| ṭáraḥa «він відсунув, відклав» | арабська |
| та́ра | білоруська |
| та́ра | болгарська |
| да́ра | болгарська |
| tara «тара; знижка, відрахування» | італійська |
| дара | македонська |
| tara | польська |
| та́ра | російська |
| та̏ра | сербохорватська |
| да̏ра | сербохорватська |
| tara | словацька |
| tára | словенська |
| tára | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України