ДАВІД — ЕТИМОЛОГІЯ
да́ві «сьогодні вранці; недавно, допіру, колись Ж, ВеЗн»
псл. davě, пов’язане з davьnъ;
споріднене з лат. du, dūdum «нещодавно, тільки-но», гр. δήν(‹δϜάν) «довго, давно», дінд. dūráḥ «далеко», вірм. tew «довгий час», хет. tuwa «вдалині»;
іє. *dū(*dōu-, dvā-) «протягати» (стосовно простору і часу);
р. да́веча, [да́ве] «нещодавно», др. давѣ «вчора, нещодавно», вл. dejeto, ст. dajeto (‹*davě-to), нл. dajto (‹*davě-to) «раніше», полаб. dóvaa «щойно», болг. одеве «недавно», слн. dávi «сьогодні вранці», стсл. давѣ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
да́віда
да́віки
«тс.»
зда́вішня
«зрання»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| одеве «недавно» | болгарська |
| dejeto | верхньолужицька |
| tew «довгий час» | вірменська |
| δήν «довго, давно» (‹δϜάν) | грецька |
| dūráḥ «далеко» | давньоіндійська |
| давѣ «вчора, нещодавно» | давньоруська |
| *dū(*dōu-, dvā-) «протягати» (стосовно простору і часу) | індоєвропейська |
| du | латинська |
| dajto «раніше» (‹*davě-to) | нижньолужицька |
| dóvaa «щойно» | полабська |
| davě | праслов’янська |
| да́веча | російська |
| dávi «сьогодні вранці» | словенська |
| давѣ | старослов’янська |
| да́ве «нещодавно» | українська |
| tuwa «вдалині» | хетська |
| dūdum «нещодавно, тільки-но» | ? |
| dajeto (‹*davě-to) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України