ДАВИДІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

Дави́д

запозичено через старослов’янську мову з грецької;
гр. Δαυίδ, Δαβίδ, Δαυείδ походить від гебр. Dāuīd «улюблений»;
для стсл. Давыдъ припускають також (Фасмер І 481) зв’язок через тюркські мови (пор. тур. тат. кипч. Davud) з ар. Daud, очевидно, пов’язаним з гебрайським ім’ям;
р. Дави́д, Давы́д, бр. Давы́д, др. Давыдъ, Давидъ, п. Dawid, ч. слц. David, болг. ст. Дави́д, слн. Dávid, стсл. Давидъ, Давыдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Давид (1446)
Давыдъ (1392--1393)
Даѵідъ «добль рукою, або кротость, възлюбленны(й)» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Daud арабська
Давы́д білоруська
Дави́д болгарська
Dāuīd «улюблений» гебрайська
Δαυίδ грецька
Давыдъ давньоруська
Dawid польська
David словацька
Dávid словенська
Давыдъ старослов’янська
Давидъ старослов’янська
Давы́д українська
Давидъ українська
David чеська
Δαβίδ ?
Дави́д ?
Дави́д ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України