ГІЗ — ЕТИМОЛОГІЯ

гедзь «овід, Oestrus bovis» (ент.)

псл. (пн.) [*gbzъ (*gyz-)I;
в українську мову запозичене з польської, на що вказує наявність звука ґ відповідно до псл. g;
безсумнівними відповідниками до псл. [*gъzъ (*gyz-)] є тільки лит. gūžeti «поспішати, бігти юрбою», (пор. п. [gzi] «швидко летить»), [guža] «купа комах», [gužuls] «рій мурашок, комах»;
пов’язувалось також (Machek ESJ Č 302; Recherches 16–17) з лит. kùšti «рушити», ч. ksenec «молоді плазуни; мальки»;
деякі дослідники вважають псл. *gъzъ звуконаслідувальним (Boranić Рад Југосл. акад. 178, 27; Kořínek LF 58, 150);
непереконливе зіставлення (Ильинский ИОРЯС 9/2, 279–282) з псл. *gydь, *gyzdь, *gyža, *guzь, укр, гид, гижки, гузка, а також пов’язання (Потебня РФВЗ, 103) з псл. *gvozdь, укр. гвіздо́к;
п. giez, бр. гіз, нл. gizkaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гедз
ґедз
ґе́дзатися «бігати від ґедзів»
ґе́дзел
ґе́дзель «тс.»
ґе́дзень «[тс. Mel; літній час, коли багато ґедзів»
ґе́дзкатися
ґедзь
ґез
ґе́цатися «тс.»
ґзи «пустощі, залицяння»
ґзи́ «тс.; жирувати; залицятися»
ґзик «овід»
ґзівка «Hippobosca equina» (ент.)
ке́дзень «червень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гіз білоруська
gūžeti «поспішати, бігти юрбою» литовська
kùšti «рушити» литовська
gizkaś нижньолужицька
gzi «швидко летить» польська
giez польська
*gъzъ (*gyz-)] є тільки праслов’янська
*gъzъ звуконаслідувальним праслов’янська
*gydь праслов’янська
*gvozdь праслов’янська
гвіздо́к українська
ksenec «молоді плазуни; мальки» чеська
gzi «швидко летить» ?
guža «купа комах» ?
gužuls «рій мурашок, комах» ?
*gyzdь ?
*gyža ?
*guzь ?
гид ?
гижки ?
гузка ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України