ГУСЕНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

гу́сениця «личинка (комах)» (ент.)

псл. gǫsěnica: *ǫsěnica є похідним від *gǫsěnа : *ǫsěna, що зводиться до ǫsъ : ʊǫsъ «вус» як субстантивований прикметник (пор. стсл. власѣнъ «волосяний» від власъ «волос») з первинним значенням «космата, кудлата» (риса, характерна для багатьох різновидів гусениць);
фонетичне явище переходу протетичного v- (u-) в g- (через *gu-) спостерігається і в інших словах: пор. псл. *gǫžь : vǫžь, укр. гуж, гужва́ : у́жва, вужі́вка;
менш переконливе пояснення заміни vзвуком g- впливом з боку стсл. гоуштєрица «ящірка» (Фасмер І 477; Skok І 635) або псл. gǫsь (Vaillant RÉS 18, 77);
р. гу́сеница, бр. ву́сень, др. усѣница, гусѣница, гь gąsienica, [gąska, gąsionka, wąśůna, wąsianka, wąsiel, wąsielnica], ст. wąsionka, wąsienica, ч. housenka, [housenice], слц. húsenica, [husanica, husenka], вл. husanca, нл. guseńca, полаб. vǫsănaićă, болг. въсе́ница, м. гасеница, схв. гỳсеница, gùsjena, слн. gosénica, стсл. гѫсѣница, цсл. оусѣньцъ, оусѣнца, юсєница;
Фонетичні та словотвірні варіанти

восе́льник
восе́льниця
вузня́ «гусениця ведмедиці, Arctia»
вусе́льник
ву́сень «тс.»
вусі́льниця
госе́льня
гу́сельниця
гусе́льня «гусениця»
гу́сеничний
гусени́чник «гусеничний їздець, Microgaster»
гу́сень
гу́сі́льниця
гу́сінь (зб.)
осе́льня
усе́льниця
у́се́ниця
усі́лка
усі́ль «тс.»
усі́льниця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ву́сень білоруська
въсе́ница болгарська
husanca верхньолужицька
усѣница давньоруська
гасеница македонська
guseńca нижньолужицька
vǫsănaićă полабська
gǫsěnica: праслов’янська
*gǫžь праслов’янська
gǫsь праслов’янська
гу́сеница російська
гỳсеница сербохорватська
húsenica словацька
gosénica словенська
гоуштєрица «ящірка» старослов’янська
гѫсѣница старослов’янська
гуж українська
гусѣница українська
гь gąsienica українська
gąska українська
gąsionka українська
wąśůna українська
wąsianka українська
wąsiel українська
wąsielnica українська
housenice українська
husanica українська
husenka українська
оусѣнца українська
юсєница українська
оусѣньцъ церковнослов’янська
housenka чеська
з «космата, кудлата» (риса, характерна для багатьох різновидів гусениць) ?
v- ($u-)(через *gu-) ?
*gǫžь ?
гужва́ ?
у́жва ?
вужі́вка ?
g- ?
wąsionka ?
wąsienica ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України