ГОЛУБІНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
голуби́й «блакитний, (про масть) темно-сірий»
псл. *golǫbъ;
похідне від golǫbь значення «такий (на колір), як голуб» повʼязане з синім полиском пірʼя на шиї голуба;
відповідників поза словʼянськими мовами немає;
прус. golimban «синій» є запозиченням із старопольської мови (інакше Bern. I 322 – 323);
р. голубо́й, п. ст. gołęby (gołeba maść «голубувата з сивизною масть»), gołębi «блакитний» (первісно «голубиний», як і в сучасній мові), слц. holubí «сірий, сіро-голубий» (первісно «голубиний»), схв. гȍлубаст «сизий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голуба́ня
(назва темно-сірої корови)
голубизна́
голубі́нь
голубі́ти
голубі́шати
голубува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gołęby «блакитний»«голубувата з сивизною масть»«голубиний» (gołeba maść ), gołębi (первісно , як і в сучасній мові) | польська |
| *golǫbъ | праслов’янська |
| golimban «синій» | прусська |
| голубо́й | російська |
| гȍлубаст «сизий» | сербохорватська |
| holubí «сірий, сіро-голубий»«голубиний» (первісно ) | словацька |
| значення «такий (на колір), як голуб» | ? |
| gołęby «блакитний»«голубувата з сивизною масть»«голубиний» (gołeba maść ), gołębi (первісно , як і в сучасній мові) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України