ГОЙДАЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ
го́йда́ (вигук на позначення гойдання, зокрема у колискових піснях)
результат злиття вигуку гой з підсильною часткою -да (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.»);
неприйнятне припущення (Грінченко І 299) про походження го́йда́ від дієслова гойда́ти;
р. (пд. зах.) [гойда́ть], бр. гайда́ць, го́йдаць, п. [hojda] «гей, гей же; гойда», hojdać «гойдати» (з укр. або бр.), ч. hojdá (вигук радості), [hojdák] «колиска», слц. hojdať;
Фонетичні та словотвірні варіанти
го́йдалка
гойдана́
го́йданка
«гойдалка; гойдання; [рід лемішки з кукурудзяного борошна]»
гойдаса́
го́йда́ти
гойдаша́
«тс.»
гойде́ля
«гойдалка»
го́йдойка
го́йдочка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гайда́ць | білоруська |
| hojda «гей, гей же; гойда»«гойдати» (з укр. або бр.) | польська |
| hojdać «гей, гей же; гойда»«гойдати» (з укр. або бр.) | польська |
| гойда́ть | російська |
| hojdať | словацька |
| го́йдаць | українська |
| hojdák «колиска» | українська |
| hojdá (вигук радості) | чеська |
| гой (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.») | ? |
| да (пор. у тій же функції н. -da : hejda «гей же», hojda «тс.») | ? |
| го́йда́ | ? |
| гойда́ть | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України