ГОЖИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
год «рік»
псл. godъ;
споріднене з снн. gaden «бути відповідним, пасувати», двн. gi-gat «відповідний, стосовний», дангл. ge-gada «товариш, дружина (чоловік)», свн. ge-gate «тс.», нім. Gatte «чоловік (дружина)», нім. gätlich «стосовний», гот. gadilings «свояк, родич», двн. gatuling «тс.», дфриз. gada «обʼєднувати», англ. together «разом, спільно», лтс. gadîgs «здатний; шановний; твердий», gadît «потрапляти, придбавати, зʼявлятися», gadîtiês «знаходитися, зʼявлятися», алб. ngeh [(ngae)]» «випадок, вільний час»;
з іншим ступенем чергування – лит. guõdas «честь, слава; частування», лтс. gùods «честь, слава», гот. gōþs «добрий», дангл. gōd, двн. guot, нім. gut «тс.», іє. *ghedh-/ghodh-, первісне значення «відповідний, стосовний; добрий», звідки «відповідний час; (велике річне) свято; рік»;
дінд. gadhya- «те, що має бути триманим», яке сюди, очевидно, належить (інакше Фасмер І 426), вказує на попереднє значення кореня «тримати, міцно тримати, обʼєднувати», звідки «властивий, пристосований, відповідний, згідний»;
менш імовірне первісне значення «очікуваний день, очікуване свято» при повʼязанні з псл. *žьdati (укр. жда́ти) (Mikl. EW 61; Baudouin de Courtenay PF 3, 471; Потебня РФВ 2, 9);
безпідставні спроби довести германське походження (Hirt РВrВ 23, 33), звʼязок з іє. *ghed- «досягати» (Vaillant RÉS 22, 26 – 27) або спорідненість з нім. Tag «день» (пгерм. *dagha-) при перестановці приголосних у псл. godъ (Machek ESJČ 173; Семереньи ВЯ 1967/4, 17);
звукова форма год замість закономірнішого гід, можливо, зумовлена впливом російської мови;
р. бр. год «рік», др. годъ «час; термін», п. gody «бенкет, учта; (заст.) новорічні свята», ч. hod «храмове свято; бенкет», слц. hod «урочистий бенкет; свято», вл. hody «різдво», нл. gody «тс.», болг. годи́на «рік», м. година «тс.», схв. гȏд «свято», слн. gód «пора; стиглість; свято, річниця», стсл. годъ «час»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безгі́ддя
«лихоліття»
безго́да
«негода»
вгі́ддя
«умова»
вгі́дний
«відповідний»
вго́ден
«придатний»
вдогі́дний
«задовільний»
вигіддя
«вигода, привілля»
вигі́дливий
«зручний»
вигі́дний
«зручний»
ви́гідний
«корисний, прибутковий»
ви́гідь
«вигода»
ви́года
«користь; [шинок на рибальських промислах] Я»
виго́ди
ви́годинитися
ви́годити
«догодити»
гід
«тс.»
гі́дний
«вартий чогось»
гідні
«різдво»
года
«передшлюбна угода»
го́ден
«здатний»
годи́льник
«стінний годинник»
годи́н
«кишеньковий годинник»
(к)и]
годи́на
година́р
го́ди́нка
«годинник»
годи́нний
«погідний»
(про погоду)
годи́нник
годинника́р
годинника́рство
годинува́тий
«тс.»
годи́няно
«ясно»
(про погоду)
годиня́р
«годинникар»
годи́ти
го́ді
годли́вість
«справедливість»
го́дний
годови́к
«одноліток»
годови́ни
«роковини»
годови́ще
«річний термін наймитів; рік Ж»
го́дяний
«ясний»
(про погоду)
годя́щий
ѓожий
гожи́ти
«вдаватися, щастити»
догі́дливий
догі́дний
догі́дник
догі́дництво
догі́дця
«прислужник»
дого́да
«догоджання»
дого́дливий
дого́дне
«зручно»
дого́дний
за́годі
«заздалегідь»
за́годя
«тс.»
згі́ддя
«майно»
згі́дливий
«придатний; миролюбний»«згодний; відповідний; придатний»
згі́дно
зго́да
зго́ді
зго́дливий
«миролюбний»
зго́дний
«який дає згоду; придатний»
згодно
«вигідно»
зго́дом
зго́жий
«придатний»
знегі́ддя
«лихо»
знего́да
«тс.»
Ізагода
«заловоляння»
невго́да
«нестатки, нужда»
невго́дний
невгожа́й
«нелюбий»
невѓожий
«такий, якого важко задовольнити, якому важко вгодити»
невдого́да
«незадоволення»
невдого́ддя
«тс.»
невзго́да
«обурення»
невзгоди́на
«лихо, нещастя; неспокійний час Ж»
невигі́дник
«незручний»
не́гід
«негода»
негі́да
«негідник»
негі́дник
негі́дництво
не́гідь
неѓода
негоди́вий
«злий»
не́годиця
«негода»
негодня́
«непотрібні речі, мотлох»
не́годь
«негода; непотрібні речі; бездоріжжя Л»
негодя́й
«нездатна людина»
него́дяний
негодя́щий
негоже
«недобре»
незгі́дник
не́згідь
«незгода»
незгодли́в
«нерішучий»
огідна́ти
«стати гідним; змʼякшити»
огі́дний
«тс.»
огі́дник
«розумний, гарний»
перего́д
«певний час»«за певний час»
(у виразі го́домперего́дом )
перего́да
«перерва»
перего́дом
перегод́я
погі́дє
«погода»
погі́дливий
«погожий»
погі́дний
пого́да
пого́ддя
«сприятливий час»
погоди́на
«погода»
погоди́нний
пого́ді
«пізніше»
пого́дка
«флюгер»
пого́дник
«тс.»
пого́док
«на один рік старший або молодший від брата (сестри)»
погодя́
«тс.»
пого́жий
приго́да
приго́ддя
«роздолля»
пригоди́тися
«трапитися»
приго́дник
«шукач пригод»
приго́дництво
розгода
«незгода»
розгоди́нитися
розго́дний
розпого́дитися
у́гіден
«догідний, зручний»
угі́дний
уго́да
«домовленість; догоджання»
уго́ден
уго́дливий
«тс.; добрий Ж; вартий уваги Ж»
уго́дний
«догідний, зручний»
уго́дник
угодо́вець
угожда́ти
уго́жий
узгі́днювати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ngeh «випадок, вільний час» [(ngae)] | албанська |
| together «разом, спільно» | англійська |
| год «рік» | білоруська |
| годи́на «рік» | болгарська |
| hody «різдво» | верхньолужицька |
| gadilings «свояк, родич» | готська |
| gōþs «добрий» | готська |
| ge-gada «товариш, дружина (чоловік)» | давньоанглійська |
| gōd | давньоанглійська |
| gi-gat «відповідний, стосовний» | давньоверхньонімецька |
| gatuling «тс.» | давньоверхньонімецька |
| guot | давньоверхньонімецька |
| gadhya- «те, що має бути триманим» | давньоіндійська |
| годъ «час; термін» | давньоруська |
| gada «обʼєднувати» | давньофризька |
| *ghedh-/ghodh- | індоєвропейська |
| *ghed- «досягати» | індоєвропейська |
| gadîgs «здатний; шановний; твердий» | латиська |
| gùods «честь, слава» | латиська |
| guõdas «честь, слава; частування» | литовська |
| година «тс.» | македонська |
| gody «тс.» | нижньолужицька |
| Gatte «чоловік (дружина)» | німецька |
| gätlich «стосовний» | німецька |
| gut «тс.» | німецька |
| Tag «день» (пгерм. *dagha-) | німецька |
| gody «бенкет, учта; (заст.) новорічні свята» | польська |
| godъ | праслов’янська |
| *žьdati (укр. жда́ти)(Mikl. EW 61; Baudouin de Courtenay PF 3, 471; Потебня РФВ 2, 9) | праслов’янська |
| godъ | праслов’янська |
| год «рік» | російська |
| гȏд «свято» | сербохорватська |
| ge-gate «тс.» | середньоверхньнімецька |
| gaden «бути відповідним, пасувати» | середньонижньонімецька |
| hod «урочистий бенкет; свято» | словацька |
| gód «пора; стиглість; свято, річниця» | словенська |
| годъ «час» | старослов’янська |
| hod «храмове свято; бенкет» | чеська |
| gadît «потрапляти, придбавати, зʼявлятися» | ? |
| gadîtiês «знаходитися, зʼявлятися» | ? |
| кореня «тримати, міцно тримати, обʼєднувати» | ? |
| звідки «властивий, пристосований, відповідний, згідний» | ? |
| значення «очікуваний день, очікуване свято» | ? |
| год | ? |
| гід | ? |
о́жог «палиця, якою перемішують жар, паливо»
псл. *ožegъ, пов’язане з дієсловом *ožegti «обпалити»;
первісно означало обгорілу палицю;
р. [ожо́г, о́жи́г] «палка замість кочерги, держак», бр. во́жаг «держак рогача, кочерга», п. ożóg «кочерга», [ożeg, ożog, ożeh], ч. ožeh «тс.», слц. ožeh «палка для перемішування вогню; [жердина, дрюк]», [ožech] «тс.», нл. wožag «кочерга», болг. [о́жег] «тс.», м. ожег «залізна кочерга», схв. о̀жег «кочерга, совок для вугілля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́жала
во́жог
гоже́ль
гожи́ль
гожі́й
го́жув
го́жур
«тс.»
о́гаж
о́геж
о́гуж
«тс.»
о́джог
«тс.»
ожаг
«тс.; держак у вилах, якими подають снопи на скирту; дерев’яна ручка рогача»
о́жево
«ожог»
оже́г
«дерев’яна кочерга»
о́жег
о́жего
«держак кочерги»
о́жело
«тс.»
ожи́г
«тс.»
о́жівно
«ожог»
о́жіг
о́жій
о́жіль
«тс. Ме; ожог ЛЧерк»
о́жуг
о́жур
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́жаг «держак рогача, кочерга» | білоруська |
| о́жег «тс.» | болгарська |
| ожег «залізна кочерга» | македонська |
| wožag «кочерга» | нижньолужицька |
| ożóg «кочерга» | польська |
| *ožegъ | праслов’янська |
| ожо́г | російська |
| о̀жег «кочерга, совок для вугілля» | сербохорватська |
| ožeh «палка для перемішування вогню; [жердина, дрюк]» | словацька |
| о́жи́г «палка замість кочерги, держак» | українська |
| ożeg | українська |
| ożog | українська |
| ożeh | українська |
| ožech «тс.» | українська |
| ožeh «тс.» | чеська |
| *ožegti «обпалити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України