ГЛІБИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Гліб

дісл. Guðleifr (зіставлюване з нвн. Gottlieb) «нащадок бога» є складним словом, утвореним з основ іменників guð «бог», спорідненого з гот. guÞ, нвн. Gott, англ. god «тс.», дінд. hu «окликати (богів)», псл. zъvati, укр. зва́ти, і leifr (lefr) «нащадок», похідного від дісл. leira «залишатися», спорідненого з гот. laiba «шматок; залишок», двн. bi-līban «залишатися», нвн. bleiben «тс.», дінд. lēpayatі «маже», псл. Iьpěti, укр. ли́пнути, ліпи́ти;
р. бр. Глеб, др. Гълѣбъ – запозичення з давньоскандинавської (найвірогідніше, давньошведської) мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Глі́бон
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Глеб білоруська
Гълѣбъ (найвірогідніше, давньошведської) давньоруська
Глеб російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України