ГЕРАКЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Іра́клій
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької (форми з початковим Ге- – через латинське посередництво – лат. Heraclius, Hercules);
гр. ρακλης «Геракл», ράκλειος утворені з основ іменників ρα «Гера» (ім’я богині) і κλέος «слава, хвала», спорідненого з псл. slovo, укр. сло́во;
р. Ира́клий, бр. Іра́клій, др. Ираклій, п. Herakles, ч. Heraklés» болг. Ира́кли, Иракли́я (жін. р.), слн. Heraklej, стсл. Иpаклии, Ираклъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Гера́кл
Гера́клій
Ираклій
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Іра́клій | білоруська |
| Ира́кли | болгарська |
| Иракли́я (жін. р.) | болгарська |
| Ήρακλης «Геракл» | грецька |
| Ήρα «Гера» (ім’я богині) | грецька |
| κλέος «слава, хвала» | грецька |
| Ираклій | давньоруська |
| Herakles | польська |
| slovo | праслов’янська |
| Ира́клий | російська |
| Heraklej | словенська |
| Иpаклии | старослов’янська |
| Ираклъ | старослов’янська |
| сло́во | українська |
| Heraklés | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України