ГЕОРГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Гео́ргій
через старослов’янську мову запозичене з грецької;
гр. Γεώργιος походить від складного іменника γεωργός «землероб», утвореного з основ іменників γῆ «земля» і ἔργον (‹Φέργον) «справа, праця, робота», спорідненого з нім. Werk «справа, праця», англ. work «тс.»;
р. Гео́ргий, бр. Гео́ргі, др. Георгии, слц. Georg, болг. Гео́рги, Гьо́рги, м. Ѓypѓи, схв. Ђypђe, стсл. Георгіи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Геѡ́ргїй
«земледѣлецъ»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| work «тс.» | англійська |
| Гео́ргі | білоруська |
| Гео́рги | болгарська |
| Γεώργιος походить від складного іменника γεωργός «землероб» | грецька |
| Георгии | давньоруська |
| Ѓypѓи | македонська |
| Werk «справа, праця» | німецька |
| Гео́ргий | російська |
| Ђypђe | сербохорватська |
| Georg | словацька |
| Георгіи | старослов’янська |
| Гьо́рги | українська |
| γῆ «земля» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України