ГЕВКО — ЕТИМОЛОГІЯ
гев «тут, сюди»
псл. *(h)evo, перший член якого є вказівною часткою *(h)e індоєвропейського походження (пор. лат. e-qui-dem «можливо», гр. εκείνος «той», дінд. a-sáu «той», ав. hau «цей»), яка, очевидно, походить від займенника (Мельничук Структ. слов, реч. 210–211; Bern. I 260);
другий член *-vo, *-v- пов’язаний з укр. [обо];
існує також припущення про зв’язок слова з давніми підсилювальними частками займенникового походження (Ильинский Сложи, местоим. 120–126; Otrębski SO 12, 284);
в українських говорах, можливо, є запозиченням з польської і словацької мов;
р. beo, п. [hew] «от», [hewo, naw] «тс.», ч. мор. [hev (hevaj)] «тут», слц. [hev], вл. hew, нл. hewi, схв. ево «тс.», стсл. ѢЕО;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гав
гевґати
«осаджувати назад (волів)»
гевка
«тс.»
гевкати
«кричати гев»
гевкй
(вигук, яким осаджують волів назад)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hau | авестійська |
| hew | верхньолужицька |
| hev «тут» (hevaj)] | моравське |
| hewi | нижньолужицька |
| hew «от» | польська |
| *(h)evo | праслов’янська |
| beo | російська |
| ево «тс.» | сербохорватська |
| hev | словацька |
| ѢЕО | старослов’янська |
| обо | українська |
| hewo «тс.» | українська |
| naw «тс.» | українська |
| hev «тут» (hevaj)] | чеська |
| *(h)e (пор. лат. e-qui-dem «можливо», гр. εκείνος «той», дінд. a-sáu «той», ав. hau «цей») | ? |
| *-vo | ? |
| *-v- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України