ГАРАГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ґара́ґа «тичка для підв’язування винограду»
запозичення з молдавської мови;
молд. ара́к «тичка для підпирання», хара́к, хара́г, рум. arác, harác, [harág] «тс.» виводиться від нгр. χαράκι «жердина, палка», пов’язаного з гр. χάραξ «тс.», χαράσσω «гострю, точу, вирізую», спорідненими з лит. žer̃ti «скребти, загрібати», тох. В kār(r)e «яма»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
sapas
«тс.»
гараґ
«тичина»
гарага
«жердина, якою підпихають по воді човен»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| χάραξ «тс.» | грецька |
| χαράσσω «гострю, точу, вирізую» | грецька |
| žer̃ti «скребти, загрібати» | литовська |
| ара́к «тичка для підпирання» | молдавська |
| хара́к | молдавська |
| хара́г | молдавська |
| χαράκι «жердина, палка» | новогрецька |
| arác | румунська |
| harác | румунська |
| harág «тс.» | румунська |
| kār(r)e «яма» | тохарська В |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України