ВІТЬКО — ЕТИМОЛОГІЯ

Ві́ктор

через старослов’янську мову запозичено з грецької;
віз.-гр. Βίκτωρ, Ούικτωρία (?) походять від лат. Victor, Victōria, утворених на основі іменників victor «переможець», victoria «перемога», пов’язаних з дієсловом vinco «перемагаю», спорідненим з псл. ѵěkъ, укр. вік (див.)·;
р. болг. Ви́ктор, Викто́рия, бр. Ві́ктар, Вікто́рыя, п. Wiktor, Wiktoria, ч. слц. Victor, слн. Viktor, Viktorija, стсл. Викторъ, Виктории;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Ви́ктір
Ви́ктор
Витько́
Ви́тя
Ви́хтір
Вікто́рія
Вікторъ (1627)
Вітько́
Ві́тя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ві́ктар білоруська
Ви́ктор болгарська
Βίκτωρ візантійсько-грецька
Victor латинська
Wiktor польська
ѵěkъ праслов’янська
Ви́ктор російська
Victor словацька
Viktor словенська
Викторъ старослов’янська
вік українська
Викто́рия українська
Вікто́рыя українська
Victor чеська
Ούικτωρία (?) ?
Victōria ?
victor «переможець» ?
victoria «перемога» ?
vinco «перемагаю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України