ВІКЕНТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

через старослов’янську мову запозичено з грецької;

віз.-гр. Βικέντιος походить від лат. Vincentius, утвореного від слова vincens «перемагаючий», дієприкметника від дієслова vinco «перемагаю», спорідненого з псл. věkъ, укр. вік;

старі форми з Вѧ відбивають вплив п. Wincenty, запозиченого безпосередньо з латинської мови;

р. Вике́нтий, бр. Віке́нцій, др. Викентии, п. Wincenty, ч. Vincenc, слц. Vincent, болг. Вике́нти, слн. Vincenc(ij), стсл. Викєнтии, Викентъ;