ВЛАСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
во́лость
псл. *volstь‹ *voldtǐ «влада, панування, підвладний край», утворене від основи *veld-/ *vold- «володіти»;
аналогічно утворені лтс. vàlsts «держава», лит. valsčius «волость»;
р. во́лость, бр. во́ласць, др. волость «влада, право, область, округа», п. włość «власність, маєток, спадок, аренда», ч. vlast «батьківщина, вітчизна», слц. vlasť «тс.», болг. м. власт «влада», схв. влȃст «тс.», слн. lást «власність», стсл. власть, «влада, право»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волосне́
волосни́й
волоща́нин
«той, хто живе у волості»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́ласць | білоруська |
| власт «влада» | болгарська |
| волость «влада, право, область, округа» | давньоруська |
| vàlsts «держава» | латиська |
| valsčius «волость» | литовська |
| власт «влада» | македонська |
| włość «власність, маєток, спадок, аренда» | польська |
| *volstь‹ *voldtǐ «влада, панування, підвладний край» | праслов’янська |
| во́лость | російська |
| влȃст «тс.» | сербохорватська |
| vlasť «тс.» | словацька |
| lást «власність» | словенська |
| власть «влада, право» | старослов’янська |
| vlast «батьківщина, вітчизна» | чеська |
| *vold- «володіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України