ВЛАСИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Волосожа́р «сузір’я Плеяди; сузір’я Оріон; планета Марс (?)»
остаточно не з’ясоване;
пов’язувалося з етнонімом воло́х (Miki. EW 394), з апелятивом во́лос, оскільки Плеяди ще називаються волося́нка (Фасмер І 343), хоча цей зв’язок, очевидно, вторинний, з ім’ям слов’янського бога Волоса, однак стосунок між псл. *Volsb «Волос» і терміном Волосожа́р залишається нез’ясованим;
р. Волосожа́ры «Плеяди», др. Волосыни, Власожельць, Власожелищи, Власожалиця «тс.», м. Власи, схв. Влашићи;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Волосыни | давньоруська |
| Власи | македонська |
| *Volsb «Волос» | праслов’янська |
| Волосожа́ры «Плеяди» | російська |
| Влашићи | сербохорватська |
| Власожельць | українська |
| Власожелищи | українська |
| Власожалиця «тс.» | українська |
| воло́х | ? |
| во́лос | ? |
| волося́нка | ? |
| Волосожа́р | ? |
Влас
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Βλάσιος, очевидно, походить від лат. Blasius, яке виникло на підставі прикметника blaesus «заїкуватий, шепелявий», що, в свою чергу, походить від етимологічно неясного гр. βλαισός «скривлений назовні, кривоногий»;
зіставлення з ім’ям бога Волоса (Ljapunov AfSlPh 9, 315 та ін.), як і виведення від гр. βλάξ «в’ялий, неповороткий, тупий» (Петровский 79), було помилковим;
р. болг. Влас, Вла́сий, бр. Влас, Ула́с, [Авла́с], п. Błażej, ч. слц. Blažej, стсл. Власии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Вла́сій
Вла́сїй
(1627)
Ула́с
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Влас | білоруська |
| Влас | болгарська |
| Βλάσιος | грецька |
| βλαισός «скривлений назовні, кривоногий» | грецька |
| βλάξ «в’ялий, неповороткий, тупий» | грецька |
| Blasius | латинська |
| Błażej | польська |
| Влас | російська |
| Blažej | словацька |
| Власии | старослов’янська |
| Вла́сий | українська |
| Ула́с | українська |
| Авла́с | українська |
| Blažej | чеська |
| blaesus «заїкуватий, шепелявий» | ? |
во́лос «ниткоподібне рогове утворення на шкірі живого організму; хвороба (опух) пальця»
споріднене з ав. varəsa«волосся людей, шерсть тварин», дперс. vars «волосся», дінд. válsá- «гілка», лит. valaĩ «волосся з кінського хвоста», гр. ουλος «кучерявий»;
псл. volsъ;
р. во́лос, бр. во́лас, др. волосъ, п. вл. нл. włos, ч. слц. vlas, полаб. vlås, болг. м. влас, схв. влȃс, слн. lás, стсл. власъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
волоса́н
«кінський хвіст»
волосанистий
волоса́нь
«кінська волосина»
волоса́тий
волоса́тися
«тягати один одного за волосся»
волосе́ння
«волосся»
волосе́нь
«тс.»
волоси́на
волоси́тися
волосі́й
«людина з довгим волоссям»
волосі́нний
«зроблений з кінського волосся»
волосі́нь
«тс.; рибальська жилка; [кінська волосина; довші нитки овечої вовни; гусінь Я]»
волосни́к
«хвороба пальця; (бот.) герань кривавочервона, Geranium sanguineum L.»
во́лосність
«капілярність»
волоснува́тися
волосня́
«волосінь; [тягання за волосся Я]»
волосува́ти
«тс.»
волося́к
«черв’як з густим і колючим волоссям»
волося́ни́й
волосяни́ця
«волосяна сорочка; [вид грибів Ж]»
волося́нки
«штани з овечої вовни»
волся́нка
«тс.; vulva Я; волосяниця»
лосся
на́волос
«перука»
на́волосник
«перукар»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| varəsa «волосся людей, шерсть тварин» | авестійська |
| во́лас | білоруська |
| влас | болгарська |
| włos | верхньолужицька |
| ουλος «кучерявий» | грецька |
| válsá- «гілка» | давньоіндійська |
| vars «волосся» | давньоперська |
| волосъ | давньоруська |
| valaĩ «волосся з кінського хвоста» | литовська |
| влас | македонська |
| włos | нижньолужицька |
| vlås | полабська |
| włos | польська |
| volsъ | праслов’янська |
| во́лос | російська |
| влȃс | сербохорватська |
| vlas | словацька |
| lás | словенська |
| власъ | старослов’янська |
| vlas | чеська |
ла́сий «чорний або рудий з білим черевом чи грудьми»
споріднене з лтс. luõss «жовтий з сірим відтінком, половий», можливо, також з lase «крапля, пляма, цятка», lãsaîns «поцяткований», лит. lãšas «крапля», lãšinti «капати, крапати», р. [лоса́] «гладінь води, освітлена сонцем»;
у кінцевому рахунку, можливо, пов’язане з ли́сий;
зіставлення з лтс. lapsa «місце» (Mühl.Endz. II 440 – 441), р. лоск (Горяев 181), болг. влас «волос, шерсть» (БЕР III 316) менш переконливі;
р. [ла́са] «лискуча пляма, смуга», [ла́сина] «тс.», [ла́сить] «залишати плями або смуги», п. [łasij] «віл з темною спиною», [łaska] «вид диких качок (чорна з білою плямою)», болг. лас «з лискучою шерстю» (про коня, мула і под.), схв. [lasa] (назва бурої кози), [lasac] (назва вола);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ласи́ста
«чорна з білими смугами спіднизу»
(про вівцю)
ласі́й
«віл з білим черевом і кінцем хвоста»
ласнове́нький
«блискучий, лискучий»
ла́ся
(кличка корови з червоною спиною і білим черевом; кличка лисої корови; кличка рябої корови)
підла́сий
«з білим черевом»
підла́систий
«тс.»
ўасуля
«корова з білим черевом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| влас «волос, шерсть» | болгарська |
| лас «з лискучою шерстю» (про коня, мула і под.) | болгарська |
| luõss «жовтий з сірим відтінком, половий» | латиська |
| lase «крапля, пляма, цятка» | латиська |
| lãsaîns «поцяткований» | латиська |
| lapsa «місце» | латиська |
| lãšas «крапля» | литовська |
| lãšinti «капати, крапати» | литовська |
| łasij «віл з темною спиною» | польська |
| łaska «вид диких качок (чорна з білою плямою)» | польська |
| лоса́ «гладінь води, освітлена сонцем» | російська |
| лоск | російська |
| ла́са «лискуча пляма, смуга» | російська |
| ла́сина «тс.» | російська |
| ла́сить «залишати плями або смуги» | російська |
| lasa (назва бурої кози) | сербохорватська |
| lasac (назва вола) | сербохорватська |
| ли́сий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України