ВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ви (займенник 2-ї ос. мн.)
псл. vy (‹*vūs‹*vōs чи *vons) є новотвором, що виник (як і лат. vos «ви») на місці іє. *jūs «ви» під впливом форм непрямих відмінків цього займенника ѵаsъ, ѵаmъ і т. д;
заміна могла бути викликана тим, що іє. *jūs після закономірних змін на слов’янському ґрунті перетворилося в ji і збіглося з займенником 3-ої ос. множини (а згодом і однини) чол. р;
р. бр. др. вы, п. вл. нл. wy, ч. слц. vy, болг. ви, вие, м. вие, схв. вȗ, слн. ví, стсл. вы;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́кати
«говорити ви одній особі»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вы | білоруська |
ви | болгарська |
wy | верхньолужицька |
вы | давньоруська |
*jūs «ви» | індоєвропейська |
*jūs | індоєвропейська |
вие | македонська |
wy | нижньолужицька |
множини (а згодом і однини) | осетинська |
wy | польська |
vy (‹*vūs‹*vōs чи *vons) | праслов’янська |
вы | російська |
вȗ | сербохорватська |
vy | словацька |
ví | словенська |
вы | старослов’янська |
вие | українська |
vy | чеська |
р | ? |
ваш
псл. vašь‹*vas-jь;
походить від іє. *vōsio-, присвійного прикметника від *vōs «ви», з яким пов’язані також псл. vy, vasъ, укр. ви, вас;
споріднене з лат. vōs «ви», vester «ваш»;
р. бр. болг. м. ваш, др. вашь, п. wasz, ч. слц. vaš, вл. нл. waš, схв. вȁш, слн. vàš, стсл. вашь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́ський
ва́шенець
«прибічник вашої партії»
ва́ший
ва́шин
ваши́нець
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ваш | білоруська |
ваш | болгарська |
waš | верхньолужицька |
вашь | давньоруська |
*vōsio- | індоєвропейська |
vōs «ви» | латинська |
ваш | македонська |
waš | нижньолужицька |
wasz | польська |
vašь‹*vas-jь | праслов’янська |
vy | праслов’янська |
ваш | російська |
вȁш | сербохорватська |
vaš | словацька |
vàš | словенська |
вашь | старослов’янська |
ви | українська |
vaš | чеська |
*vōs «ви» | ? |
vasъ | ? |
вас | ? |
vester «ваш» | ? |
вид
споріднене з лит. véidas «лице», лтс. veids «вид, форма», гот. witan, witaida «дивитися на що-небудь, споглядати», кімр. dwydd «присутність, наявність», лат. video «бачу», гр. (F)εἰδος «вид, форма»;
псл. vidъ‹*veid-;
іє. *ueid-, *uid- «дивитися; знати»;
р. болг. м. вид, бр. від, др. видъ, п. вл. wid, ч. слц. vid, нл. widanje «вид, видимість», схв. вȗд, слн. vid, стсл. видъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви
«листівка»
вида́лець
«той, хто багато всього бачив»
вида́лий
«досвідчений»
вида́льщина
«бачена, відома річ»
ви́данський
«бачений»
вида́ти
вида́тий
«з великим обличчям»
виде́ць
«спостерігач, свідок»
видиво
ви́ди́мий
ви́ди́мо
ви́дитися
«увижатися»
ви́дище
«сон, привид»
ви́діти
видки́й
ви́дло
«видне місце»
ви́дмо
«привид, мара»
видна́к
«відкрите місце»
видничо́к
«видне місце, поличка в кутку сіней»
видні́ти
видно́
«погляд, вигляд; світле місце»
ви́дно
ви́днося
виднота́
видо́ви́сько
видо́вище
ви́до́к
«видне місце»
ви́дьмище
«тс.»
видю́чий
видю́щий
ви́нно
«видно»
відова́ти
«бачити»
зави́да
«заздрісна людина»
зави́дити
«позаздрити»
зави́дка
за́ви́дки
зави́дко
зави́дливий
зави́дна
за́ви́дний
«гідний заздрощів; [заздрісний Ж; помітний П»
за́ви́дник
за́видощі
за́ви́дувати
«заздрити»
завиду́щий
за́видь
зави́дько
завидю́щий
зви́дини
«розвідини»
зви́дити
«вибачити, пробачити»
зви́дитися
«з’явитися»
навидноті́
навидноці́
напови́д
«видіння, образ»
напови́дний
«зовнішній, уявний; привабливий, мальовничий»
наро́звидні
не́вид
«пекло»
невидаль
«дивина»
невидальце
«тс.»
невида́нський
«небувалий, дивовижний»
невиди́мка
невидок
«темне місце»
невидомий
«темний, непроглядний»
непови́дний
«непоказний»
обвидні́ти
о́вид
«обрій, виднокруг»
пови́дному
пови́дну
при́вид
при́видок
«привид»
про́вид
«провидіння»
прови́да
«привид»
прови́дець
прови́джувати
прови́диця
провиді́ння
прови́діти
провидли́вість
про́ви́дно
«сутінки, світанок»
розви́дніти
розвидня́тися
увижа́тися
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
від | білоруська |
вид | болгарська |
wid | верхньолужицька |
witan | готська |
видъ | давньоруська |
*ueid- | індоєвропейська |
dwydd «присутність, наявність» | кімрська |
video «бачу» | латинська |
veids «вид, форма» | латиська |
véidas «лице» | литовська |
вид | македонська |
widanje «вид, видимість» | нижньолужицька |
wid | польська |
vidъ‹*veid- | праслов’янська |
вид | російська |
вȗд | сербохорватська |
vid | словацька |
vid | словенська |
видъ | старослов’янська |
vid | чеська |
witaida «дивитися на що-небудь, споглядати» | ? |
*uid- «дивитися; знати» | ? |
високо́сний
запозичено з середньогрецької мови через старослов’янську;
сгр. βίσεξτος походить від лат. bissextus, букв. «двічі шостий»;
назва пояснюється тим, що 366-й день високосного року в римському календарі додавали після 24 лютого, який по-латинськи називали diēs sextus тобто «шостий день» перед календами – святом 1 березня, а тому день після 24 лютого називали dies bissextus «другий шостий день» перед березневими календами;
форма високо́сний є результатом народноетимологічного зближення з висо́кий;
р. високо́сный, бр. высако́сны, др. високостъ, високостьный, болг. високо́сен, м. високосен, стсл. высокостьнъ, висекъстъ, висекъстьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви
(XVIII ст.)
висекто́вий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
высако́сны | білоруська |
високо́сен | болгарська |
високостъ | давньоруська |
bissextus | латинська |
високосен | македонська |
високо́сный | російська |
βίσεξτος | середньогрецька |
високостьный | українська |
висекъстъ | українська |
висекъстьнъ | українська |
diēs sextus | ? |
dies bissextus «другий шостий день» | ? |
високо́сний | ? |
висо́кий | ? |
высокостьнъ | ? |
вам (дав. в. мн.)
псл. ѵаmъ (‹*ѵо-m-), пов’язане з vy «ви» (*vōs);
р. бр. болг. м. схв. вам, др. вамъ, п. wam, ч. слц. vám, слн. vam, стсл. вамъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́ми
(ор. в. мн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вам | білоруська |
вам | болгарська |
вамъ | давньоруська |
вам | македонська |
wam | польська |
ѵаmъ (‹*ѵо-m-) | праслов’янська |
вам | російська |
вам | сербохорватська |
vám | словацька |
vam | словенська |
вамъ | старослов’янська |
vám | чеська |
vy «ви» (*vōs) | ? |
вам «мірчук»
уг. vám «мито, митниця» (рум. vámă «тс.»), очевидно, походить від перс. vām «борг, обов’язок»;
запозичено з угорської мови, частково через румунське посередництво;
болг. [ва́ма] «вид мита; митниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́ма
«тс.»
о
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ва́ма «вид мита; митниця» | болгарська |
vām «борг, обов’язок» | перська |
vám «мито, митниця» (рум. vámă «тс.») | угорська |
вас (род. в. мн.)
ie. uōs-s-;
псл. vasъ пов’язане з vy «ви»;
споріднене з прус. wans, дінд. vaḥ, ав. vå, лат. vōs;
р. бр. болг. м. вас, др. васъ п. вл. нл. was, ч. слц. vás, схв. вāс, слн. vas, стсл. васъ;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vå | авестійська |
вас | білоруська |
вас | болгарська |
vaḥ | давньоіндійська |
васъ | давньоруська |
vōs | латинська |
вас | македонська |
vasъ пов'язане з vy «ви» | праслов’янська |
wans | прусська |
вас | російська |
вāс | сербохорватська |
vás | словацька |
vas | словенська |
васъ | старослов’янська |
vás | чеська |
uōs-s- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України