ВЕРХОЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
верхо́ла «халтурник, невправний робітник»
очевидно, результат видозміни форми [верто́ла] «тс.» під впливом [верхола́] «сварка, чвари»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верхо́лити
«халтурити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верто́ла «тс.» | ? |
| верхола́ «сварка, чвари» | ? |
вархола́ «сварка, лайка»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. warchoł «баламут; (ст.) колотнеча, сварка, чвари» походить від [warch] «гнів», яке зіставляється з слн. vršéti «шуміти, шелестіти» і, менш переконливо, з укр. ворох;
бр. [ва́рхал] «шум, содом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вархола
«колотня, звада, спір, суперечка»
(вархолъ)(1641)
вархо́лити
«підбурювати, дражнити, лаяти»
вархолникъ
«схильний до вархолу»
(1607)
вархольня́
«тс.»
верхола́
«тс.; неприємна справа»
верхо́лити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́рхал «шум, содом» | білоруська |
| warchoł «баламут; (ст.) колотнеча, сварка, чвари» | польська |
| vršéti «шуміти, шелестіти» | словенська |
| ворох | українська |
| warch «гнів» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України