ВЕРЗТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
верзти́ «базікати, говорити дурниці»
у східнослов’янських мовах значення говоріння вторинне, похідне від «плести», пор. укр. плітки́, рос. спле́тни та ін;
іє. *uergh- «з’єднувати, зв’язувати, стискати», похідне від *uег«крутити, гнути»;
споріднене з лит. veržti «зв’язувати, затягувати, тиснути», viržis «посторонок, канат», двн. wurkjan «давити, душити», нвн. würgen «тс.», дісл. virgill «вірьовка», днн. wurgill «тс.», гр. ἐρχατάω «загороджую», ἐρχατος «огорожа, сад», дінд. varjati «вити, крутити»;
псл. vьrzti «зв’язувати»;
р. [ве́рзить] «говорити нісенітниці, брехати; робити не до ладу», [верзти́], бр. вярзці́ «тс.», др. верзати «в’язати», болг. връ́звам «зв’язую, зав’язую», м. врзува «зв’язує, прив’язує», схв. завṕсти «зв’язати, зав’язати», слн. vřzniti «відчиняти», стсл. поврѣсти «зв’язати, зав’язати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варзя́кати
вер
«тс.»
верзи́ло
«брехун»
верзи́ця
«базіка»
верзі́кати
верзі́ння
«базікання; сни»
верзти́ся
«снитися, ввижатися»
верзу́н
«постіл; виплетена з соломи посудина Па»
верзю́кати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вярзці́ «тс.» | білоруська |
връ́звам «зв’язую, зав’язую» | болгарська |
ἐρχατάω «загороджую» | грецька |
wurkjan «давити, душити» | давньоверхньонімецька |
varjati «вити, крутити» | давньоіндійська |
virgill «вірьовка» | давньоісландська |
wurgill «тс.» | давньонижньонімецька |
верзати «в’язати» | давньоруська |
*uergh- «з’єднувати, зв’язувати, стискати» | індоєвропейська |
veržti «зв’язувати, затягувати, тиснути» | литовська |
врзува «зв’язує, прив’язує» | македонська |
würgen «тс.» | нововерхньонімецька |
v «зв’язувати» | праслов’янська |
спле́тни | російська |
ве́рзить «говорити нісенітниці, брехати; робити не до ладу» | російська |
завṕсти «зв’язати, зав’язати» | сербохорватська |
vřzniti «відчиняти» | словенська |
поврѣсти «зв’язати, зав’язати» | старослов’янська |
плітки́ | українська |
верзти́ | українська |
від «плести» | ? |
плітки́ | ? |
*uег «крутити, гнути» | ? |
viržis «посторонок, канат» | ? |
ἐρχατος «огорожа, сад» | ? |
ве́рглик «інструмент для плетіння постолів»
не зовсім ясне;
можливо, похідне від *вергти, незасвідченого фонетичного варіанта дієслова верзти́ «*плести, в’язати» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вергти | ? |
верзти́ «*плести, в’язати» | ? |
вергу́н «солодке печиво»
можливо, похідне утворення від *вергти, незасвідченого варіанта дієслова верзти́ «*плести»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
верчик
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вергти | ? |
верзти́ «*плести» | ? |
курзу́-верзу́ «нісенітниця, безглузда балаканина»
складене утворення з основ дієслів [ко́рзати] «плести» і верзти́ (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
курзю́-верзю́
«тс.»
курзю́кати
«верзти нісенітницю»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́рзати «плести» | ? |
верзти́ | ? |
отверза́ти «відкривати»
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. отъвьрзати, стсл. отъвръзати «тс.» утворене з префікса отъ-, якому відповідає укр. від-, та дієслова вьрзати, стсл. връзати «в’язати», спорідненого з укр. верзти́;
р. отверза́ть, др. отверзати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отверзти́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
отверзати | давньоруська |
отверза́ть | російська |
отъвръзати «тс.» | старослов’янська |
връзати «в’язати» | старослов’янська |
від- | українська |
верзти́ | українська |
отъвьрзати | церковнослов’янська |
отъ- | ? |
карзя́кати «говорити дурниці; базікати»
афективне утворення, паралельне до варня́кати, базі́кати, верзти́;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
варня́кати | ? |
базі́кати | ? |
верзти́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України