ВЕНЕДИКТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Венеди́кт
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
сгр. Βενεδίκτος походить від лат. Benedictus;
р. болг. Венеди́кт, бр. Венядзі́кт, стсл. Веɴедикътъ, Беɴедикътъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Венедіктъ
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Венядзі́кт | білоруська |
| Венеди́кт | болгарська |
| Benedictus | латинська |
| Венеди́кт | російська |
| Βενεδίκτος | середньогрецька |
| Веɴедикътъ | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України