ВАЦЛАВИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Вячесла́в

псл. *Vętieslavъ, складне слово, утворене з основ слів *vętie «більше» (стсл. вѧште, др. вяче, п. więcej, ч. vice, слц. vec(ej), вл. wjacy, нл. wjecej, болг. ве́че, [ве́ке], слн. več) i slava;
псл. *vętie, можливо, пов’язане з лит. Ventà (назва річки), лтс. Veñta «тс.» (Буга РФВ 75, 152; RS1 6, 27; Mühl. – Endz. IV 573);
безпідставними є спроби пов’язання його з лат. vinco «перемагаю» (Ильинский ИОРЯС 23/1, 146) і з дінд. vánati «бажає», нвн. wünschen «бажати» (Младенов 64);
у східнослов’янських мовах ім’я Вячеслав є давнім чехізмом, пов’язаним з поширенням на Русь чеського культу св. Вацлава (907–929);
р. бр. Вячесла́в, др. Вячеславъ, п. Więcesław, ч. слц. Václav, болг. Вячесла́в (з рос.), слн. Vaclav;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Вячесла́в білоруська
ве́че болгарська
Вячесла́в (з рос.) болгарська
wjacy верхньолужицька
vánati «бажає» давньоіндійська
Вячеславъ давньоруська
vinco «перемагаю» латинська
Veñta «тс.» латиська
Ventà (назва річки) литовська
wjecej нижньолужицька
wünschen «бажати» нововерхньонімецька
Więcesław польська
*Vętieslavъ праслов’янська
*vętie праслов’янська
Вячесла́в російська
Václav словацька
več словенська
Vaclav словенська
Václav чеська
*vętie «більше» (стсл. вѧште, др. вяче, п. więcej, ч. vice, слц. vec(ej) ?
ве́ке ?
Вячеслав ?
Вацлава (907--929) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України