ВАЦЛАВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Вячесла́в
псл. *Vętieslavъ, складне слово, утворене з основ слів *vętie «більше» (стсл. вѧште, др. вяче, п. więcej, ч. vice, слц. vec(ej), вл. wjacy, нл. wjecej, болг. ве́че, [ве́ке], слн. več) i slava;
псл. *vętie, можливо, пов’язане з лит. Ventà (назва річки), лтс. Veñta «тс.» (Буга РФВ 75, 152; RS1 6, 27; Mühl. – Endz. IV 573);
безпідставними є спроби пов’язання його з лат. vinco «перемагаю» (Ильинский ИОРЯС 23/1, 146) і з дінд. vánati «бажає», нвн. wünschen «бажати» (Младенов 64);
у східнослов’янських мовах ім’я Вячеслав є давнім чехізмом, пов’язаним з поширенням на Русь чеського культу св. Вацлава (907–929);
р. бр. Вячесла́в, др. Вячеславъ, п. Więcesław, ч. слц. Václav, болг. Вячесла́в (з рос.), слн. Vaclav;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Вячесла́в | білоруська |
ве́че | болгарська |
Вячесла́в (з рос.) | болгарська |
wjacy | верхньолужицька |
vánati «бажає» | давньоіндійська |
Вячеславъ | давньоруська |
vinco «перемагаю» | латинська |
Veñta «тс.» | латиська |
Ventà (назва річки) | литовська |
wjecej | нижньолужицька |
wünschen «бажати» | нововерхньонімецька |
Więcesław | польська |
*Vętieslavъ | праслов’янська |
*vętie | праслов’янська |
Вячесла́в | російська |
Václav | словацька |
več | словенська |
Vaclav | словенська |
Václav | чеська |
*vętie «більше» (стсл. вѧште, др. вяче, п. więcej, ч. vice, слц. vec(ej) | ? |
ве́ке | ? |
Вячеслав | ? |
Вацлава (907--929) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України