ВЕС — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́ка́с «Capella gallinago L.» (орн.)

запозичено з французької мови, можливо, через німецьке посередництво;
фр. bécasse (н. Bekassíne) «бекас» є суфіксальним утворенням від вес «дзьоб», що походить від лат. beccus «тс.», запозиченого з галльської мови;
р. болг. бека́с, бр. бака́с, п. bekas, ч. bekasna, bekasína, схв. бекаси́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бекаси́ний
бекаси́нник «сорт дробу для стрільби по дрібній дичині»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бака́с білоруська
бека́с болгарська
beccus «тс.» латинська
bekas польська
бека́с російська
бекаси́на сербохорватська
bécasse «бекас» (н. Bekassíne) французька
bekasna чеська
bekasína чеська
вес «дзьоб» ?

весь «село» (заст.)

псл. vьsь;
споріднене з лит. viẽšpats «володар, пан», viškelis «степова дорога, шосе», váišinti «частувати, пригощати», лтс. vìesis «захожий, чужинець», прус. waispattin (зн. в.) «жінку, господарку», лат. vīcus «селище», гот. weihs «село», двн. wich «місце проживання», алб. vis «місце, місцевість», гр. Foĩκoς «будинок», дінд. veśa, víś«будинок, житло», viśpáti «домовладика, старшина», ав. vīs- «будинок», дперс. viϑ «тс.»;
іє. *uik-, *ueik-, *uоіkо;
р. весь, бр. вëска, др. вьсь, п. wieś, ч. слц. ves, вл. wjes, нл. wjas, полаб. vås, болг. вес, слн. vàs, стсл. вьсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

весняк «селянин»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vīs- «будинок» авестійська
vis «місце, місцевість» албанська
вëска білоруська
вес болгарська
wjes верхньолужицька
weihs «село» готська
Foĩκoς «будинок» грецька
wich «місце проживання» давньоверхньонімецька
veśa давньоіндійська
viϑ «тс.» давньоперська
вьсь давньоруська
*uik- індоєвропейська
vīcus «селище» латинська
vìesis «захожий, чужинець» латиська
viẽšpats «володар, пан» литовська
wjas нижньолужицька
vås полабська
wieś польська
vьsь праслов’янська
waispattin «жінку, господарку» (зн. в.) прусська
весь російська
ves словацька
vàs словенська
вьсь старослов’янська
ves чеська
viškelis «степова дорога, шосе» ?
váišinti «частувати, пригощати» ?
víś «будинок, житло» ?
viśpáti «домовладика, старшина» ?
*ueik- ?
*uоіkо ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України