ВЕС — ЕТИМОЛОГІЯ
бе́ка́с «Capella gallinago L.» (орн.)
запозичено з французької мови, можливо, через німецьке посередництво;
фр. bécasse (н. Bekassíne) «бекас» є суфіксальним утворенням від вес «дзьоб», що походить від лат. beccus «тс.», запозиченого з галльської мови;
р. болг. бека́с, бр. бака́с, п. bekas, ч. bekasna, bekasína, схв. бекаси́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бекаси́ний
бекаси́нник
«сорт дробу для стрільби по дрібній дичині»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бака́с | білоруська |
бека́с | болгарська |
beccus «тс.» | латинська |
bekas | польська |
бека́с | російська |
бекаси́на | сербохорватська |
bécasse «бекас» (н. Bekassíne) | французька |
bekasna | чеська |
bekasína | чеська |
вес «дзьоб» | ? |
весь «село» (заст.)
псл. vьsь;
споріднене з лит. viẽšpats «володар, пан», viškelis «степова дорога, шосе», váišinti «частувати, пригощати», лтс. vìesis «захожий, чужинець», прус. waispattin (зн. в.) «жінку, господарку», лат. vīcus «селище», гот. weihs «село», двн. wich «місце проживання», алб. vis «місце, місцевість», гр. Foĩκoς «будинок», дінд. veśa, víś«будинок, житло», viśpáti «домовладика, старшина», ав. vīs- «будинок», дперс. viϑ «тс.»;
іє. *uik-, *ueik-, *uоіkо;
р. весь, бр. вëска, др. вьсь, п. wieś, ч. слц. ves, вл. wjes, нл. wjas, полаб. vås, болг. вес, слн. vàs, стсл. вьсь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
весняк
«селянин»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
vīs- «будинок» | авестійська |
vis «місце, місцевість» | албанська |
вëска | білоруська |
вес | болгарська |
wjes | верхньолужицька |
weihs «село» | готська |
Foĩκoς «будинок» | грецька |
wich «місце проживання» | давньоверхньонімецька |
veśa | давньоіндійська |
viϑ «тс.» | давньоперська |
вьсь | давньоруська |
*uik- | індоєвропейська |
vīcus «селище» | латинська |
vìesis «захожий, чужинець» | латиська |
viẽšpats «володар, пан» | литовська |
wjas | нижньолужицька |
vås | полабська |
wieś | польська |
vьsь | праслов’янська |
waispattin «жінку, господарку» (зн. в.) | прусська |
весь | російська |
ves | словацька |
vàs | словенська |
вьсь | старослов’янська |
ves | чеська |
viškelis «степова дорога, шосе» | ? |
váišinti «частувати, пригощати» | ? |
víś «будинок, житло» | ? |
viśpáti «домовладика, старшина» | ? |
*ueik- | ? |
*uоіkо | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України