БІЛЮК — ЕТИМОЛОГІЯ
білавка «стокротка, Bellis perennis L.» (бот.)
похідні утворення від бі́лий;
назви зумовлені білим кольором квітів цих рослин (пор. бр. [белаквет] «королиця», [белая ляхаўка] «тс.», [макрыца белая] «зірочник середній, Stellaria media Vill.»);
р. [бели́ца\ «королиця», [бели́к] «тс.», бр. бялю́к «віхалка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
білило
«зірочник ланцетовидний, Stellaria holostea L.»
білина
«королиця, ромен, Leucanthemum vulgare Lam.»
біли́ця
«юринея, Jurinea cyanoides Rchb.; [талабан, вередник, Thlaspi arvense L. Mak]»
білка
«тс.»
білочка
«юринея»
біль
«гикавка, Berteroa incana (L.) DC.; калюжниця, Caltha palustris L.»
білюк
«віхалка гілляста, Anthericum ramosum L.»
білявка
«стокротка»
біля́чка
«бурачок, білоцвіт, Alyssum L.»
підбіл
«юринея»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бялю́к «віхалка» | білоруська |
| бели́ца «королиця» | російська |
| бели́к «тс.» | українська |
| бі́лий | ? |
хре́ста «назва вівці»
пов’язане з хрест;
назва стосується, очевидно, плямистої вівці з плямами у вигляді хреста, пор. [біла́ня] «біла корова», білю́ка «біла вівця» тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хреста́ня
хресто́ля
хрешча́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хрест | ? |
| біла́ня «біла корова» | ? |
| білю́ка «біла вівця» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України