БІЛОЗІР — ЕТИМОЛОГІЯ

білозі́р «красень; епітет місяця»

складні утворення, можливо, вже праслов’янського періоду, з основ слів бі́лий (běl-) і зір (zor-/zar-);
очевидно, в одній частині утворень основа zor- у значенні «погляд, очі», а в іншій – у значенні «вигляд, обличчя» (у кречетів білявий живіт; північні соколи старшого віку білішають);
у слові білозерець Булаховський вбачає вплив слова о́зеро (НЗ КДУ 7/3, 56);
п. białozor «кречет, сокіл, Falco L.», ст. białozorzec «великий північний сокіл, кречет, Falco gyrfalco L.» (з укр.?), ч. ст. bělozor, bělozorec «білий сокіл», слц. [belozor] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

білозе́рець «тс.»
білозі́рець «епітет сокола»
білозі́рка «[красуня]; вид кримської солі»
білозо́р «тс.»
білозо́рець
білозо́рий «світлоокий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
białozor «кречет, сокіл, Falco L.» польська
belozor «тс.» словацька
bělozor «білий сокіл» чеська
bělozorec «білий сокіл» чеська
бі́лий (běl-)(zor-/zar-) ?
значенні «погляд, очі» ?
значенні «вигляд, обличчя» (у кречетів білявий живіт; північні соколи старшого віку білішають) ?
білозерець ?
о́зеро ?
białozorzec «великий північний сокіл, кречет, Falco gyrfalco L.» (з укр.?) ?
bělozor «білий сокіл» ?
bělozorec «білий сокіл» ?

білозі́р «гадай-зілля, Parnassia pal ustris L.» (бот.)

складне утворення з основ прикметника бі́лий та іменника зір «погляд, вигляд»;
назва зумовлена білим кольором квітів рослини;
р. белозо́р, [белозар], болг. белозо́р «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

білозор «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
белозо́р «тс.» болгарська
белозар українська
белозо́р ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України