БІЛКА — ЕТИМОЛОГІЯ
бі́лка
інше пояснення припускає спорідненість з лат. fēlis «куниця, кішка», двн. bilih «вовчок» (Petr BB 21, 209; Loewenthal 6). -Див. ще бі́лий;
др. бѣла вѣверица вважається свідченням того, що бѣлъка спочатку означало лише рідкісний вид білих вивірок (Соболевский РФВ 67, 214–215; Булаховский Труды ИРЯ І 162; Фасмер І 148; Шанский ЭСРЯ І 2, 86);
на думку більшості дослідників, назва, похідна від прикметника бі́лий;
р. бе́лка, бе́ла, др. бѣла, бѣлъка, п. ст. białka, болг. бя́лка (зоол.) «ласка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бі́лик
«самець білки»
білченя́
більча́
бі́лячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бя́лка «ласка» (зоол.) | болгарська |
| bilih «вовчок» | давньоверхньонімецька |
| бѣла вѣверица | давньоруська |
| бѣла | давньоруська |
| fēlis «куниця, кішка» | латинська |
| białka | польська |
| бе́лка | російська |
| бе́ла | українська |
| бѣлъка | українська |
| ще | ? |
| ще | ? |
| бѣлъка | ? |
| бі́лий | ? |
| białka | ? |
білавка «стокротка, Bellis perennis L.» (бот.)
похідні утворення від бі́лий;
назви зумовлені білим кольором квітів цих рослин (пор. бр. [белаквет] «королиця», [белая ляхаўка] «тс.», [макрыца белая] «зірочник середній, Stellaria media Vill.»);
р. [бели́ца\ «королиця», [бели́к] «тс.», бр. бялю́к «віхалка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
білило
«зірочник ланцетовидний, Stellaria holostea L.»
білина
«королиця, ромен, Leucanthemum vulgare Lam.»
біли́ця
«юринея, Jurinea cyanoides Rchb.; [талабан, вередник, Thlaspi arvense L. Mak]»
білка
«тс.»
білочка
«юринея»
біль
«гикавка, Berteroa incana (L.) DC.; калюжниця, Caltha palustris L.»
білюк
«віхалка гілляста, Anthericum ramosum L.»
білявка
«стокротка»
біля́чка
«бурачок, білоцвіт, Alyssum L.»
підбіл
«юринея»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бялю́к «віхалка» | білоруська |
| бели́ца «королиця» | російська |
| бели́к «тс.» | українська |
| бі́лий | ? |
тоболо́чник «Thlaspi arvense» (бот.)
пов’язане з [тобі́лка] «сумка»;
назва зумовлена формою плодів;
пор. р. пастушья сумка «грицики» та ін;
п. tobołki «тс.», ч. tobolka «вид плоду», слц. tobolka «коробочка; маківка», нл. tobolkate sele (tobolkate zele) «грицики звичайні, Capsella bursapustoris»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
білка
«тс.»
табалан
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tobolkate sele «грицики звичайні, Capsella bursapustoris» (tobolkate zele) | нижньолужицька |
| tobolkate zele | нижньолужицька |
| tobołki «тс.» | польська |
| пастушья сумка «грицики» | російська |
| tobolka «коробочка; маківка» | словацька |
| тобі́лка «сумка» | українська |
| tobolka «вид плоду» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України