БУХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бух (вигук, що передає звук падіння, глухого удару, пострілу)
звуконаслідувальне утворення індоєвропейського періоду, споріднене з лтс. baukš (вигук, що передає звуки від сильного удару чи падіння), свн. buc «удар, поштовх», нвн. pochen «стукати», гол. beuken «бити, штовхати», шв. boka «тс.», англ. poke «штовхати, колоти»;
псл. Ьихъ‹ *boux-;
р. бр. болг. бух, п. слц. вл. нл. buch, ч. bouch, buch, схв. бушити «бити, кидати, падати», слн. bùh;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́хало
«бубон Я, Л; вайло»
бу́халщик
«гравець на бубні»
бухан
«стусан»
бу́хати
«глухо звучати, падати, ударяти, стріляти, палати, текти»
бу́хкати
бухкоті́ти
«падати, ударяти, звучати»
бухна́к
бухня́к
«тс.»
бухті́ти
бу́хчити
ви́бух
вибуха́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
poke «штовхати, колоти» | англійська |
бух | білоруська |
бух | болгарська |
buch | верхньолужицька |
beuken «бити, штовхати» | голландська |
baukš (вигук, що передає звуки від сильного удару чи падіння) | латиська |
buch | нижньолужицька |
pochen «стукати» | нововерхньонімецька |
buch | польська |
Ьихъ | праслов’янська |
бух | російська |
бушити «бити, кидати, падати» | сербохорватська |
buc «удар, поштовх» | середньоверхньнімецька |
buch | словацька |
bùh | словенська |
bouch | чеська |
buch | чеська |
boka «тс.» | шведська |
баба́х
слова звуконаслідувального характеру, утворені шляхом неповного подвоєння вигуків бах, бух;
р. баба́х, баба́хнуть, бр. баба́х, баба́хаць, п. [babá, babách];
Фонетичні та словотвірні варіанти
баба́хати
баба́хкати
бабу́x
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
баба́х | білоруська |
баба́хаць | білоруська |
babá | польська |
babách | польська |
баба́х | російська |
баба́хнуть | російська |
бах | українська |
бух | українська |
бех (вигук на позначення шуму від удару при падінні)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, бух;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́хати
«грюкати; бити»
набе́хкати
«щільно втискуючи, наповнити; [багато в щось накидати]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бах | ? |
бух | ? |
бурх (вигук, яким передається порив вітру, удар хвилі, падіння предмета у воду)
менш переконливе зіставлення (Sadn. – Aitz. VWb. I 201) з бу́ркати;
очевидно, результат видозміни звуконаслідувального бух (бу́хати) під впливом бу́ря;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бурха́йло
«поривчастий вітер»
бурхани́на
«буря»
бурха́ти
«бушувати; кидати, жбурляти; вириватись, вилітати (про воду, дим)»
бу́рхатися
«борсатися, битися»
бурхли́вий
бурхота́ти
«бушувати»
бурхоті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бу́ркати | ? |
бух (бу́хати) | ? |
бу́сі (дит., вигук на позначення падіння або зіткнення двох предметів)
властивий дитячій мові варіант до бух (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бубу́сі
бусь
бу́сьнути
буць
бу́шки
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бух | ? |
бухи́ (вигук для імітації кашлю)
звуконаслідувальне утворення, близьке до бух (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бухи́-бухи́
«тс.»
бухи́кало
бухи́кати
«кашляти»
бу́хкати
«дуже кашляти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бух | ? |
бухтярня́ «бухкання»
афективне утворення від вигуку бух чи дієслова бу́хати;
спосіб утворення не зовсім ясний;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бух | ? |
бу́хати | ? |
буц (вигук на позначення зіткнення двох предметів, [голів])
звуконаслідувальне утворення;
можливо, результат контамінації бух і бац;
р. [бу́цкать́] «збивати, бити», п. buc, bęc, puc, слц. buc;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́цати
бу́ций
«битливий, який б’є рогами; той, що ударяє і наносить шкоду (напр. підводний камінь)»
буцикатись
бу́цкати
бу́цнути
буцькати
буцько́
«тс.»
буцьо́
«худобина»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
buc | польська |
bęc | польська |
puc | польська |
бу́цкать́ «збивати, бити» | російська |
buc | словацька |
бух | ? |
бац | ? |
набе́хтатися «нажертися»
очевидно, запозичення з польської мови, зближене з набе́хкатися «тс.», афективним утворенням, похідним від вигуку бех;
п. nabechtać (głowę, uszy) «набубніти, забити (голову, вуха)», bechtać (głowę) «забивати теревенями» може бути зіставлене з м. набавта се «нажереться», набавта «напхає, наб’є; набалакає», болг. набъ́хтя «наб’ю, поб’ю», бъ́хтя «б’ю, ударяю», пов’язаними чергуванням голосних з основою бух звуконаслідувального походження;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
набъ́хтя «наб’ю, поб’ю» | болгарська |
бъ́хтя «б’ю, ударяю» | болгарська |
набавта «нажереться» | македонська |
се «нажереться» | македонська |
набавта «напхає, наб’є; набалакає» | македонська |
nabechtać «набубніти, забити (голову, вуха)» (głowę, uszy) | польська |
gtowę | польська |
uszy | польська |
gtowę | польська |
bechtać | польська |
uszy | польська |
gtowę | польська |
bechtać | польська |
uszy | польська |
gtowę | польська |
bechtać | польська |
uszy | польська |
gtowę | польська |
набе́хкатися «тс.» | українська |
бех | українська |
бух | українська |
підбе́хтувати «підбивати, підбурювати, підмовляти»
запозичення з польської мови;
п. podbechtywać «тс.» складається з префікса pod-, спорідненого з укр. під-, і ітеративної форми дієслова bechtać «підмовляти», пов’язаного із звуконаслідувальним коренем *bъx-, спорідненим з укр. бух, бу́хати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
podbechtywać «тс.» | польська |
bechtać «підмовляти» | польська |
бух | українська |
бу́хати | українська |
убу́хкать «тепло одягти»
афективне префіксальне утворення від вигуку бух, аналогічне до убе́хкать;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вбу́хкать
«тс.»
вбу́хкаться
вбу́хкувать
вбу́хкуваться
«тепло одягтися»
убу́хкаться
убу́хкувать
убу́хкуваться
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бух | українська |
убе́хкать | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України