БРЯНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
бра́нка «марена дніпровська, Barbus fluviatilis (В. b. borysthenicus Dyb.)» (іхт.)
запозичення з польської мови;
п. brzana (іхт.) «Barbus», brzanka «Barbus Petenyi», [mrzanka, mrzewka] споріднені з укр. [мере́на] «дніпровський усач», [меренка] «гольян» (псл. *merna);
початкове b на місці закономірного m розвинулось на польському мовному ґрунті в позиції перед г’;
виведення польських форм від лат. mūraena «мурена» (Brückner 44) помилкове;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брянка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mūraena «мурена» | латинська |
| brzana «Barbus» (іхт.) | польська |
| мере́на «дніпровський усач» | українська |
| brzanka «Barbus Petenyi» | ? |
| mrzanka | ? |
| mrzewka | ? |
| меренка «гольян» (псл. *merna) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України