БРИЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
бриз «легкий береговий вітер (на морі)»
запозичено з французької мови через російську і польську;
фр. brise «бриз, вітерець; північний вітер», відоме й іншим романським і германським мовам (ісп. brisa «бриз», порт. briza «північно-східний вітер», іт. breƷƷa «холодний вітерець, бриз», breƷƷare «дути, віяти», англ. breeze «легкий вітер, бриз», дангл. brize, н. Bríse, гол. brise, bries, дат. brise, норв. шв. bris «тс.»), можливо, походить із саксонської або фризької мови;
р. болг. бриз, бр. брыз, п. bryza, ч. brisa, briza, слц. bríza, схв. брȗза;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
брыз | білоруська |
бриз | болгарська |
bryza | польська |
бриз | російська |
брȗза | сербохорватська |
bríza | словацька |
brise «бриз, вітерець; північний вітер» | французька |
brisa | чеська |
briza | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України