БРЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
бре (приспів у піснях: гей, море, бре!], брей «тс.», [бре] (вигук звертання; часто вживається як засіб інтимізації мови)
пов’язане (в українській і польській мовах через молдавське і румунське посередництво,– пор. молд. бре, вигук звертання, рум. bre «тс.») з гр. μπρέ (виг.) «ну, гей, ей, ти що», яке походить від μορέ «дурню», кличної форми до μωρόs «дурний, простодушний, блазень, скоморох», можливо, спорідненого з дінд. mūráḥ «телепень, ідіот» (з іє. *mō(u)r-, *mūr-);
пор. болг. морe (вигук до чоловіків), мори (вигук до жінок), тур. bre (виг.) «ти що, гей, ей, ну» (з гр.);
n. bre! bre! (вигук, розгульний крик, поширений у XVII ст.), болг. бре (вигук звертання до чоловіків; підсилення – «гей»; незадоволення–«ах, ой, ex»; сполучник), брей (виг.), м. бре (виг.) «ого, егe, гей, ей, слухай» (при звертанні до чоловіків), схв. брȅ (виг) «хіба, невже, ну», брȇ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брє
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| морe (вигук до чоловіків) | болгарська |
| бре (вигук звертання до чоловіків; підсилення -- «гей»; незадоволення--«ах, ой, ex»; сполучник) | болгарська |
| μπρέ «ну, гей, ей, ти що» (виг.) | грецька |
| mūráḥ «телепень, ідіот» (з іє. *mō(u)r-, *mūr-) | давньоіндійська |
| бре «ого, егe, гей, ей, слухай» (виг.)(при звертанні до чоловіків) | македонська |
| брȅ «хіба, невже, ну» (виг) | сербохорватська |
| bre «ти що, гей, ей, ну» (виг.)(з гр.) | турецька |
| брей (виг.) | українська |
| брȇ | українська |
| μορέ «дурню» | ? |
| μωρόs «дурний, простодушний, блазень, скоморох» | ? |
| морe (вигук до чоловіків) | ? |
| мори (вигук до жінок) | ? |
| bre! bre! (вигук, розгульний крик, поширений у XVII ст.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України