БРЕД — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бреди́на (бот.)
ще більш сумнівне припущення Соболевського (Slavia 5, 440; Лекции 64) про існування вихідної форми *брѣдъ і порівняння з ч. ст. jabřadek «гілка винограду», п. ст. jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.–Aitz. VWb. I 158– 159);
менш переконливим здається пов’язання з бреду́, брести́, яке мотивується тим, що рослина росте по мокрих місцях (Фасмер I 210; Преобр. I 44; Bern. I 83; Trautmann 36), недостатньо обґрунтованим є пов’язання назв цих рослин з алб. breth, bredhi «ялина» (Meyer EW 45);
пов’язується з бри́ти «зрізувати» (Корнев ЭИРЯ VII 104– 112; Откупщиков 117–118);
не зовсім ясне;
р. [бреди́на] «верба», [бред] «тс.; зрізані на корм вербові гілки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| breth | албанська |
| jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.--Aitz. VWb. I 158-- 159) | польська |
| бред «тс.; зрізані на корм вербові гілки» | українська |
| jabřadek «гілка винограду» | чеська |
| брѣдъ | ? |
| jabřadek «гілка винограду» | ? |
| jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.--Aitz. VWb. I 158-- 159) | ? |
| бреду́ | ? |
| брести́ | ? |
| bredhi «ялина» | ? |
| бри́ти «зрізувати» | ? |
| бреди́на «верба» | ? |
бредня́ «дурниці, химери»
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з брести́, бреду́, якому приписується початкове значення «ходити без певної мети», nop. р. сумасбро́д (Фасмер I 210; Bern. I 83; Mikl. EW 20; Sławski I 41–42; Sł. prasł, l 366; Sadn.– Aitz. VWb. l 210–214);
п. brednia змушує припустити псл. *brъd-, паралельне до *bryd- (Brückner AfSlPh 11, 123);
з огляду на це робиться непереконливе припущення про запозичення східнослов’янських форм з бред- з польської мови (Richhardt 37);
ці форми пов’язуються також через проміжне значення р. [бред] «скошена різносортна трава» з дієсловом бри́ти (Корнев ЭИРЯ VII 109–112);
спорідненість з дангл. breodian «кричати, кликати, звати», свн. braten «базікати» (Holthausen ZfSIPh 22, 146) сумнівна;
ще менш вдале зіставлення з снн. снідерл. praten «говорити, базікати», англ. prate «базікати» (van Wijk IF 128–130);
р. бред, бре́дить, бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця», [бреда́] «балакун, базіка, дурень», бр. [бредня́] «брехня», [бре́дзиць] «брехати; обмовляти, зводити наклеп», п. brednia «бредня, дурниця, нісенітниця», bredzić «марити, верзти, ляпати, молоти», [ bryda, breda], заст. brydnia, ст. brydzić (XVI ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бредня
«верзіння, недоречність, дурниці»
(XVI ст.)
бриде́нька
«тс.»
бридня́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| prate «базікати» (van Wijk IF 128--130) | англійська |
| бредня́ «брехня» | білоруська |
| breodian «кричати, кликати, звати» | давньоанглійська |
| brednia | польська |
| brednia «бредня, дурниця, нісенітниця»«марити, верзти, ляпати, молоти» | польська |
| bredzić «бредня, дурниця, нісенітниця»«марити, верзти, ляпати, молоти» | польська |
| *brъd- | праслов’янська |
| бред «скошена різносортна трава» | російська |
| бред | російська |
| braten «базікати» | середньоверхньнімецька |
| praten «говорити, базікати» | середньонижньонімецька |
| praten «говорити, базікати» | середньонідерландська |
| бре́дить | українська |
| бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця» | українська |
| бреда́ «балакун, базіка, дурень» | українська |
| бре́дзиць «брехати; обмовляти, зводити наклеп» | українська |
| bryda | українська |
| breda | українська |
| брести́ | ? |
| бреду́ | ? |
| значення «ходити без певної мети» | ? |
| сумасбро́д | ? |
| сумасбро́д | ? |
| *bryd- | ? |
| бред- | ? |
| бри́ти | ? |
| brydnia | ? |
| brydzić (XVI ст.) | ? |
бредуле́ць «багно болотяне, Ledum palustre L.» (бот.)
необґрунтованим є пов’язання з ч. ст. jabřadek «гілка винограду» (Соболевский Slаvia 5, 440; Лекции 64; Trautmann 36) або безпосередньо з алб. breth (bredh) «ялина» (Meyer EW 45);
менш переконливе зіставлення з р. [бред] «верба», [бреди́на] «тс.» як назв рослин, що ростуть на болоті, по якому треба брести (Фасмер І 210);
перенесення назви ялинки на багно в румунській мові могло бути зумовлене тим, що вічнозелене листя багна подібне до глиці ялини;
найбільш імовірним здається походження від рум. brădulél (молд. брэдулец) «ялинка», демінутива від brad (брад) «ялина, смерека», яке зіставляється з алб. breth (bredh) «ялина»;
загальноприйнятої етимології не має;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брезуле́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| breth «ялина» (bredh)(Meyer EW 45) | албанська |
| breth «ялина» (bredh) | албанська |
| бред «верба» | російська |
| brădulél «ялинка» (молд. брэдулец) | румунська |
| jabřadek «гілка винограду» | чеська |
| jabřadek «гілка винограду» | ? |
| бреди́на «тс.» | ? |
о́бря́д
псл. obrędъ, пов’язане з дієсловом obręditi «влаштувати, впорядкувати», утвореним з префікса ob- і дієслова ręditi «рядити», похідного від rędъ «ряд, порядок»;
р. обря́д, бр. абра́д, др. обрядъ «порядок, угода», п. obrzęd «обряд», ч. obřad, слц. obrad, болг. м. о́бред, схв. о̏бред, слн. obrèd «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обря́дний
обря́дність
обрядо́вий
обрядо́вість
о́брядок
«обряд, звичай»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абра́д | білоруська |
| о́бред | болгарська |
| обрядъ «порядок, угода» | давньоруська |
| о́бред | македонська |
| obrzęd «обряд» | польська |
| obrędъ | праслов’янська |
| обря́д | російська |
| бред | сербохорватська |
| obrad | словацька |
| obrèd «тс.» | словенська |
| obřad | чеська |
| obręditi «влаштувати, впорядкувати» | ? |
| ręditi «рядити» | ? |
| rędъ «ряд, порядок» | ? |
бреха́ти «говорити неправду; гавкати»
мабуть, псл. *brexati (‹*breksati) «лаяти; кашляти», пов’язане з іє. *bher-/bherk-;
зв’язок з р. бре́дить, [бреда́] «базіка, дурень», п. ст. brzedzić «базікати» (Brückner KZ 43, 313 і далі) потребує додаткової аргументації;
споріднене з лтс. brèkt «кричати, плакати», двн. praht «галас», свн. braht «тс.», дангл. breahtm, bearhtm «кричу, плачу», ірл. bressim «крик», дангл. beorсаn «лаяти; кашляти», англ. bark «тс.»;
р. бреха́ть, бр. браха́ць, др. брехати «гавкати», п. br(z)echać (заст.) «гавкати, брехати (про собак); базікати», ст. brzechotac «гавкати; кричати (про деяких птахів)», ч. břechati «дзявкати», слц. brechať «гавкати; говорити неправду», болг. бре́хам «стогну; чихаю», схв. брèхати «задихатися; кашляти», слн. bręhati «тс.», brekati «кричати; верещати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
opéxa
«брехун, брехуха»
брех
(виг.)
брех
«гавкання»
бреха́ка
«тс.; епітет собаки»
бреха́ло
брехани́на
«брехня»
бреха́рь
«брехун»
бреха́ч
бреха́чка
брехе́нька
«баєчка, небилиця»
бре́хи
«вигадки»
бре́хіт
«тс.»
брехли́вий
брехло́
«брехун»
бре́хля
брехня́
бре́хтя
бреху́н
брехуне́ць
«адвокат»
(заст. ірон.)
бреху́нка
«брехуха; [жмуток волосся і заглибина на задній частині шиї]»
бреху́ха
брешко́
«брехунчик; гавкаючий со бака»
набреха́ч
«донощик, обмовник»
обре́хи
«брехні, наклепи»
пере́брех
«перебріхування, перекручення фактів»
перебре́ха
«брехун, брехуха»
підбре́хач
побреха́ч
побрехе́нька
прибреха́ч
«донощик, обмовник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bark «тс.» | англійська |
| браха́ць | білоруська |
| бре́хам «стогну; чихаю» | болгарська |
| breahtm | давньоанглійська |
| beorсаn «лаяти; кашляти» | давньоанглійська |
| praht «галас» | давньоверхньонімецька |
| брехати «гавкати» | давньоруська |
| *bher-/bherk- | індоєвропейська |
| bressim «крик» | ірландська |
| brèkt «кричати, плакати» | латиська |
| brzedzić «базікати» | польська |
| br(z)echać «гавкати, брехати (про собак); базікати» (заст.) | польська |
| *brexati «лаяти; кашляти» (‹*breksati) | праслов’янська |
| бре́дить | російська |
| бреха́ть | російська |
| брèхати «задихатися; кашляти» | сербохорватська |
| braht «тс.» | середньоверхньнімецька |
| brechať «гавкати; говорити неправду» | словацька |
| bręhati «тс.»«кричати; верещати» | словенська |
| brekati «тс.»«кричати; верещати» | словенська |
| břechati «дзявкати» | чеська |
| бреда́ «базіка, дурень» | ? |
| brzedzić «базікати» | ? |
| bearhtm «кричу, плачу» | ? |
| brzechotac «гавкати; кричати (про деяких птахів)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України