БОЛОНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

бло́ня «частина поля»

запозичення з польської мови;
п. błonіа, błonie, błoń «тс.», як і нл. błomje «громадський вигін, долина», błoń «лука», полаб. blån «лука», blånə «тс.», відповідає укр. боло́нь;
р. [бло́нье], бр. блонь «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
блонь «тс.» білоруська
błomje «громадський вигін, долина» нижньолужицька
blån «лука» полабська
błonіа польська
бло́нье російська
боло́нь українська
błonie ?
błoń «тс.» ?
błoń «лука» ?
blånə «тс.» ?

боло́на «перепонка, оболонка»

псл. bolna «плівка, оболонка», похідне від іє. *bhol-/bhel- «білий»;
споріднене з псл. bělъ «білий», лит. bálnas «тс.», гр. φολίς «луска (плазунів)»;
пов’язується також (Machek ESJČ 55, 458; Мартынов Sl. Wortst. 62 – 63) з псл. *pelna «пелена», лит. plėne «плівка», лат. pellis «шкіра»;
р. балона́ «наріст на дереві», [бо́лонь] «м’яка кора дерева», бр. [болона] «велика шибка», п. błona «оболонка», ч. blána, слц. blana «тс.», вл. błońk «клітина», нл. ст. błona «пліва, перетинка, оболонка», слн. blána «перетинка; пергамент»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

болона́стий «перетинчастий»
болони́стий
болонка́р «шкляр»
болонкова́тий «тс.»
болонча́стий
болонча́тий «тонкошкірий»
за́болонь «молодий шар деревини безпосередньо під корою»
оболо́на «оболонка; [шибка]»
оболо́ни «віконні рами»
оболо́ники «тс.»
оболо́нка
оболонник «шкляр»
оболонщик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
болона «велика шибка» білоруська
błońk «клітина» верхньолужицька
φολίς «луска (плазунів)» грецька
*bhol-/bhel- «білий» індоєвропейська
pellis «шкіра» латинська
bálnas «тс.» литовська
plėne «плівка» литовська
błona «пліва, перетинка, оболонка» нижньолужицька
błona «оболонка» польська
bolna «плівка, оболонка» праслов’янська
bělъ «білий» праслов’янська
*pelna «пелена» праслов’янська
балона́ «наріст на дереві» російська
blana «тс.» словацька
blána «перетинка; пергамент» словенська
бо́лонь «м’яка кора дерева» українська
blána чеська
błona «пліва, перетинка, оболонка» ?

боло́ння «заросла травою низина, луг, вигін»

споріднене з лит. balà «торф’яне болото»;
псл. *boln «трав’яниста низина», похідне утворення від того самого кореня bol-, що й [боло́на], боло́то;
р. [боло́нье], бр. [бало́на, боло́нь], абало́на, др. болоньє, болонь, п. błonia, błonie, błoń, ч. blana, нл. blomје, полаб. blån, blånә, blåně «оболоння», болг. блáна «дерн»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боло́нь «тс.»
оболо́ничі «стежка через болото»
оболо́ння «заплавні луки»
оболо́нь «тс.»
оболо́ня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бало́на білоруська
блáна «дерн» болгарська
болоньє давньоруська
balà «торф’яне болото» литовська
blomје нижньолужицька
blån «оболоння» полабська
blånә «оболоння» полабська
blåně «оболоння» полабська
błonia польська
błonie польська
błoń польська
*boln «трав’яниста низина» праслов’янська
боло́нье російська
боло́нь українська
абало́на українська
болонь українська
blana чеська
bol- ?
боло́на ?
боло́то ?

боло́то

псл. *bolto, похідне від того самого кореня, що й боло́ння, боло́нь, іє. *bhol-/bhel- «білий»;
споріднене з лит. balà «болото», báltas «білий», лтс. balts «тс.», алб. baltë «болото»;
до розвитку семантики пор. р. [бель] «болото», п. [biel] «тс.» як протиставлення до руда́ (власне, «болото червоного кольору»);
польську назву пов’язують також із старопольською назвою рослини biel «пухівка, Eriophorum L.», якою заростають болота (Moszyński JP 35/2, 123);
помилковими були спроби (Тогр І 218; Bern. I 70; Uhlenbeck 97) пов’язати з двн. pfuol «калюжа», англ. pool, норв. pola «тс.», які є запозиченнями з іллірійської мови;
р. др. боло́то, бр. бало́та, п. нл. błoto, ч. bláto, слц. blato, вл. błóto, болг. м. бла́то, схв. блȁто «болото; (заст.) озеро», слн. bláto, стсл. блато;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боло́ «бабка з темно-синіми крилами» (ент.)
боло́та́вка «трясогузка, Motacilla» (орн.)
болоте́нник «любитель гратися в болоті Me; нечепура МСБГ; (орн.) червононіжка, Tringa totanus L. ВеНЗн»
болоти́й «болотистий»
болоти́на «висохле болото, [болоти́ще] «місце, де було болото»
болоти́стий
болоткува́тийі «болотний»
болотне́ча «дуже розмокла земля»
боло́тник «тс.; болотисте пасовисько»
боло́тни́на «торф»
болотні́вка «болотяна трава»
болотня́ «тс.»
болотняний
болотю́к «п’явушник, Limnaeus stagnalis» (ент.)
болотю́х «коловодник, Machetes pugnax» (ент.)
боло́тяний
болотяни́к «болотяний чорт»
заболо́чувати
поболо́тниця «грицик, Limosa L.» (орн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baltë «болото» албанська
pool англійська
бало́та білоруська
бла́то болгарська
błóto верхньолужицька
pfuol «калюжа» давньоверхньонімецька
боло́то давньоруська
*bhol-/bhel- «білий» індоєвропейська
balts «тс.» латиська
balà «болото» литовська
бла́то македонська
błoto нижньолужицька
pola «тс.» норвезька
biel «тс.» польська
błoto польська
*bolto праслов’янська
бель «болото» російська
боло́то російська
блȁто «болото; (заст.) озеро» сербохорватська
blato словацька
bláto словенська
блато старослов’янська
bláto чеська
боло́ння ?
боло́нь ?
báltas «білий» ?
бель «болото» ?
руда́ (власне, «болото червоного кольору») ?
biel «пухівка, Eriophorum L.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України