БОЛГАР — ЕТИМОЛОГІЯ

засвоєна від тюркських болгар назва одного з південнослов’янських народів;

дтюрк. bulүаr «метис, змішаного походження» утворене від дієслова budamak, bulġmak «змішувати»;

первісне значення слова тлумачиться як «бунтар» (Pelliot, Oeuvres posthumes 2, 228–229);

менш переконливими були спроби пов’язання з назвою Во́лга (Šišmanov KSz 2, 47–48; Partridge 63), з герм. (н.) balgen «битися, боротися» (Detschew ZONF 2, 198–199) або з ос. bylgaeron «берег, обмілина; край (скелі, берега)» (Vernadsky, Origins of Russia 87);

р. болгарин, бр. болга́рын, др. болгаре (мн.), п. Bułgar, ч. слц. Bulhar, болг. бъ́лгарин, м. бугарин, схв. Бyгарин, слн. Bolgár, стсл. блъгары (зн. в. мн.);

останнім часам Трубачов (ЭИРЯ IV 160–163) висунув досить переконливе пояснення як результату видозміни давньобулгарського етноніма bulγar (›*bülүär › *bölүär);

висловлюється також припущення про походження псл. *bojаrіnъ від *bojarь, утвореного від *bоjь «битва, бій», причому враховується п. ст. bojar «боєць, воїн», bojarz «тс.» і початкове значення др. бояринъ «дружинник» (Шанский ЭСРЯ І 2, 181–102; Даль І 121; Linde І 142);

не знайшла підтримки спроба виведення з дірл. bó-aire, що походить від bó «корова» і aire «господар»(Schachmatov AfSlPh 33, 86, 87) або з ісл. boearmen «знатна людина» (Сабинин ЖМНП 16, 44);

є думка (Sadn.– Aitz. VWb. I 384–386), що звукові форми болгариɴъ (стсл.) і бояринъ (др.) були запозичені незалежно одна від одної з різних тюркських джерел;

більше прихильників мало виведення від дтюрк. boilа «благородний, знатний», від якого походить і сгр. βοɩλãς, βοηλãς, βoλιάδες (Mikl. TEl І 266; Брандт РФВ 21, 210; Brückner 34–35; KZ 43, 324; 48, 175; БЕР І 66), але при цьому залишаються нез’ясованими фонетичні невідповідності (пор. закономірне стсл. былга, др. быль, быля з дтюрк. boila, buila – Korsch AfSlPh 9, 492; ИОРЯС 7/1, 44; 8/4, 32; 9/1, 278; Mikl. EW 17), які не усуваються і реконструкцією тюрк. *bojla äri (Marquart Kum. 26);

виводилось від дтюрк. bai «знатний, багатий», baiär «знатна людина» з заміною бой- на боль- під впливом болий «більший» (Малов ИАН ОЛЯ 5, 132, 137 і далі; RÉS 23, 189; 41, 33; Младенов 40; Machek ESJČ 59–60; Räsänen AfSlPh 20, 448–449);

загальноприйнятої етимології не має;

р. боя́рин, бр. бая́рын, др. бояринъ, п. bojarzyn, bojar, ч. bojar, bojarin, [bojařín], болг. боля́рин, боля́рка, схв. бòљарин, бòљāр, слн. boljár, стсл. болгариɴъ, болѣриɴъ, (мн.) болгаре;