БОГДАН — ЕТИМОЛОГІЯ
Богда́н
спільнослов’янське власне і загальне ім’я, утворене з основи іменника bogъ і дієприкметника danъ, від дієслова dati;
на думку Мілевського (І Międzyn. Slawist, konf. onomast. 243–244), псл. *Bogodanъ походить як запозиченнякалька від мідійсько-скіфського Bagadāta (дперс. Baga-dāta);
р. Богда́н, бр. Богда́н, [богда́н] «підкидьок», п. bogdan, hohdan (з укр.) «дорогий, кавалер», ч. слц. Bohdan, м. богодан «богом даний», схв. бȁгодāн «богом даний», Bògdān;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Богда́на
богда́нка
«дочка, богом дана»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Богда́н | білоруська |
| богодан «богом даний» | македонська |
| bogdan «дорогий, кавалер» (з укр.) | польська |
| hohdan «дорогий, кавалер» (з укр.) | польська |
| *Bogodanъ походить як запозиченнякалька від мідійсько-скіфського Bagadāta (дперс. Baga-dāta) | праслов’янська |
| Богда́н | російська |
| бȁгодāн «богом даний» | сербохорватська |
| Bohdan | словацька |
| богда́н «підкидьок» | українська |
| Bohdan | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України