БОВТИШ — ЕТИМОЛОГІЯ
бо́вта́ти
псл. *bъltati;
споріднене з лит. bildeti «лунко звучати, стукати», дат. buldre, шв. bulta «стукати», снн. bulderen, нвн. poltern «тс.»;
іє. *bhelзвуконаслідувального походження;
р. болта́ть «бовтати; базікати», бр. бо́ўта́ць, п. bełtać «бовтати; белькотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бовт
«жердина з порожнистим потовщенням на кінці, якою заганяють рибу в сітку; палка для розмішування рідини; [зіпсоване яйце Лчерк]»
бо́вта
«жердина для полохання риби»
бо́втало
«палка для розмішування»
бо́втанка
«розбовтане пійло»
бовта́ч
бо́втень
«зіпсоване яйце»
бо́втиця
«підвісна прикраса»
бовти́ш
бовти́ще
«болт»
бовто́к
бовту́н
бовту́ха
«рибальська снасть»
бовту́шка
«вид яєчні; [глечик для води Я]»
бовть
(вигук на позначення одноразового збовтування)
бовтю́к
бовч
болт
«тс.»
болти́ще
«тс.»
боптя́к
«тс.»
ви́бовт
«вибоїна в річці»
ро́збовток
«бовтун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́ўта́ць | білоруська |
| buldre | датська |
| *bhelзвуконаслідувального | індоєвропейська |
| bildeti «лунко звучати, стукати» | литовська |
| poltern «тс.» | нововерхньонімецька |
| bełtać «бовтати; белькотати» | польська |
| *bъltati | праслов’янська |
| болта́ть «бовтати; базікати» | російська |
| bulderen | середньонижньонімецька |
| bulta «стукати» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України