БОБРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бобе́р «Castor fiber» (зоол.)

псл. bоbгъ, bebгъ, bьbгъ;
споріднене з лит. bebras «бобер», bebrùs, cx.-лит. bãbras, лтс. bebrs, прус. bebrus, двн. bibar «тс.», дінд. babhrú- «коричневий; крупний іхневмон», ав. bawra(bawri-) «бобер», лат. fiber, feber «тс.»;
іє. *bhebhru- є результатом неповного подвоєння кореня *bher-, який зберігається в укр. бỳрий, лит. beras «бурий» та ін;
р. бобр, бобёр, бр. бабёр, др. бобръ, п. bóbr, bober, ч. вл. нл. bobr, слц. bobor, болг. бо́бър, схв. bȍbr’, bobar дȁбар, слн. bóber;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бібр
бобри́ця «самка бобра»
бобро́
боброви́к «мисливець на бобрів»
боброви́на «бобровий струмінь» (фарм.)
бобро́вина «м’ясо бобра»
бобровка «шапка з бобра»
бобро́вник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bawra(bawri-) «бобер» авестійська
бабёр білоруська
бо́бър болгарська
bobr верхньолужицька
bibar «тс.» давньоверхньонімецька
babhrú- «коричневий; крупний іхневмон» давньоіндійська
бобръ давньоруська
fiber латинська
bebrs латиська
bebras «бобер» литовська
beras «бурий» литовська
bobr нижньолужицька
bóbr польська
bober польська
bоbгъ праслов’янська
bebrus прусська
бобр російська
дȁбар сербохорватська
bobor словацька
bóber словенська
бỳрий українська
бобёр українська
bobr чеська
bebгъ ?
bьbгъ ?
bebrùs ?
bãbras ?
feber «тс.» ?
*bhebhru- ?

бо́берки «котики» (надереві)

не зовсім ясне;
може бути пояснене як похідне від бобе́р (пор. інші назви того ж суцвіття, похідні від назв тварин: котики, базьки і под.) або як афективне утворення, паралельне до [бамбуřльки] «кульки, бутони»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бобе́р (пор. інші назви того ж суцвіття, похідні від назв тварин: котики, базьки і под.) ?
бамбуřльки «кульки, бутони» ?

бобівни́к «сусак, Butomus umbellatus L.» (бот.)

очевидно, результат видозміни форми *бобрівник, похідної від бобе́р, як назви болотяних і водяних рослин (біля яких водяться бобри), зближеної з назвою бобівни́к, що здавна означає рослини Menyanthes trifoliata i Veronica beccabunga, також болотяні або водяні;
пор. р. [бобро́вник] «бобівник, Menyanthes trifoliata L.», бр. [бабро́ўнік, бо́брык], п. bobrek, ч. [bobřek] «тс.», які зазнали протилежної звукової зміни (з давнішого bobovьnikъ, очевидно, під впливом нім. Biberklee «тс.», букв. «боброва конюшина»);
р. [бобо́вник] «тс.; калюжниця, Caltha palustris L.; білокрильник болотний, Calla palustris», бр. [бабоўник] «білокрильник болотний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бабро́ўнік білоруська
бо́брык білоруська
бабоўник «білокрильник болотний» білоруська
bobrek польська
бобро́вник «бобівник, Menyanthes trifoliata L.» російська
бобо́вник «тс.; калюжниця, Caltha palustris L.; білокрильник болотний, Calla palustris» російська
bobřek «тс.» чеська
бобрівник ?
бобе́р ?
бобівни́к ?
бобро́вник «бобівник, Menyanthes trifoliata L.» ?

бобряк «латаття, Nymphaea alba L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з бобе́р як назва водяної рослини, що може рости там, де водяться бобри;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бобе́р ?

бруна́т «коричневий, темно-жовтий колір»

запозичення з середньоверхньонімецької мови;
свн. brūnāt «темна тканина» походить від фр.ст. brunet, пізньолат. brunetum «фарбоване сукно», brunaticus «темний, чорнуватий, смаглявий», які, можливо, разом з слат. brūnus перебувають у зв’язку з свн. двн. днн. дфриз. дангл. brūn «коричневий», дісл. brūnn «тс.», що разом з гр. φρυνη, φρυνος «жаба», дінд. babhrúḥ «коричневий, рудий», лит. beras «гнідий», лтс. bẽrs «коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий», укр. бобе́р походить від іє. *bheros, *bheru-s «світлий, ясний; коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий»;
п. brunat «коричневий колір, барвник коричневого кольору; (заст.) сукно коричневого кольору», brunatny «коричневий», ст. brunat «коричневий колір», sukno brunaticum (1394 – про темнувате сукно), ч. brunát «червоний, пурпуровий», ст. brunát «темно-пурпурове сукно», слц. brunátny «темно-червоний, темно-гнідий», вл. brunjaty «пофарбований у брунатний колір», нл. brunaty «буруватий; смаглявий, (ст.) буро-червоний», р.-цсл. брɴатьɴъ «синій, темний, смаглявий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бруна́стий «тс.»
бруна́тка «сорт картоплі з темною шкіркою»
бруна́тний «коричневий»
бру́нявий «смаглявий, темний; брудний»
сукномъ ()(1378)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
brunjaty «пофарбований у брунатний колір» верхньолужицька
φρυνη грецька
brūn «коричневий» давньоанглійська
brūn «коричневий» давньоверхньонімецька
babhrúḥ «коричневий, рудий» давньоіндійська
brūnn «тс.» давньоісландська
brūn «коричневий» давньонижньонімецька
brūn «коричневий» давньофризька
*bheros індоєвропейська
bẽrs «коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий» латиська
beras «гнідий» литовська
brunaty «буруватий; смаглявий, (ст.) буро-червоний» нижньолужицька
brunetum «фарбоване сукно» пізньолатинська
brunat «коричневий колір, барвник коричневого кольору; (заст.) сукно коричневого кольору»«коричневий» польська
brunatny «коричневий колір, барвник коричневого кольору; (заст.) сукно коричневого кольору»«коричневий» польська
брɴатьɴъ «синій, темний, смаглявий» русько-церковнослов’янська
brūnāt «темна тканина» середньоверхньнімецька
brūn «коричневий» середньоверхньнімецька
brūnus середньолатинська
brunátny «темно-червоний, темно-гнідий» словацька
бобе́р українська
brunát «червоний, пурпуровий» чеська
brunet ?
brunaticus «темний, чорнуватий, смаглявий» ?
φρυνος «жаба» ?
*bheru-s «світлий, ясний; коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий» ?
brunat «коричневий колір» (1394 -- про темнувате сукно) ?
sukno brunaticum «коричневий колір» (1394 -- про темнувате сукно) ?
brunát «темно-пурпурове сукно» ?

бу́рий

переконливої етимології не має;
можливо, давнє запозичення з тюркських мов;
тур. bur «рудий» походить від перс. bōr «рудий; лис», спорідненого з дінд. babhrúḥ «рудо-бурий», псл. bobrъ, укр. бобе́р;
зіставляється також (Егоров 149; Щербак ИРЛТЯ 100; Korsch AfSlPh 9, 493–494) з монг. bürüj «темноколірний», bur «сірий, темний», bor «тс.»;
менш переконливе зіставлення (Bern. І 102–103; Matzenauer LF 7, 17–18) з лат. burrus «багряний» або з рум. bur(ă) «віл» (Machek ESJČ 77), як і пряме виведення з перської мови (Herne 65);
р. бу́рый, бр. бу́ры, др. буръ, п. bury, ч. діал. слц. burý;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буравий
бурик «кличка бурого пса»
бурі́ти
буро́ха «тинівка бура, Accentor (Prunella?) modularis» (орн.)
бурува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ры білоруська
babhrúḥ «рудо-бурий» давньоіндійська
буръ давньоруська
burrus «багряний» латинська
bürüj «темноколірний» монгольська
bōr «рудий; лис» перська
bury польська
bobrъ праслов’янська
бу́рый російська
bur(ă) «віл» румунська
burý словацька
bur «рудий» турецька
бобе́р українська
burý чеська
bur «сірий, темний» ?
bor «тс.» ?
burý ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України